Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных

Отам в тіні Фінголфін стояв,
Де зроду сонця не було.
Моргота викликав до бою,
Сурмив у рога, аж гуло.
У синім бархатнім жупані,
Та у сріблястому сап'яні,
В шовковій шапці голубій.
"А ну," - кричав - "валарський бранцю,
Лайдаче, хлопе, голодранцю!
Ставай до мене на двобій!"(c)

О. Чигиринська





nolofinve на «Книге фанфиков»

Лігво глюколова тут - samlib.ru/n/nolofinve/

URL
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
20:36 

З прибуттям тебе, Ноло )))

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Почнемо з поезії - знайшов цікавинку, зачепила.

Сергій Жадан

Я брав за живе,
я служив у ВДВ,
перегонив через Чехію побиті беемве.
В мене віза германська,
віра християнська
дівка із Антверпена й партнери із Бердянська.

Податковий прес
бізнесовий інтерес
поморочені розборки з чуваками з мчс
депозити в банках
на підроблених бланках
Хтось сидить на Біблії, хтось сидить на транках.

Сніг на гілках,
імена в записниках
після всього залишається три штуки на руках
Пробити по базі
номери на камазі
і валити до Берліну з пересадкою у Празі.

Нічні прогони,
залізничні перегони,
два п яних капітани з міністерства оборони
Рвались до бою,
потім бились між собою,
Цікаво, хто їм довіряє їхню табельну зброю?

Кров на траві,
шита рана по брові
Дві навіліт вогнепальні і чотири ножові.
з прохідних дворів
від місцевих оперів
до гарячих горизонтів і південних морів

Поштові пакунки
можливі порятунки
мінтовські понти, заморожені рахунки
рвані берци,
родичі в Америці...
Спробуй прожити з чесної комерції...

Ну наче цей Жадан сам машини переганяв :)

@музыка: К. Єрофеєв "Місто"

@настроение: Відпочиваю

@темы: поезія

21:00 

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
manzyk.ucoz.ua/load/knigi/knigi/vojtovich_v_mif...

Автор: Валерій Миколайович Войтович
Видавництво: Навчальна книга - Богдан, Тернопіль

Опис:
"Міфи та легенди давньої України" – захоплююча літературно-художня розповідь про дивовижний світ наших далеких пращурів, їхню високу духовність і єдність із Природою, рідною Землею. Пером і пензлем автор малює яскраві міфічні образи, які, незважаючи на всілякі перешкоди, пережили віки і дожили до наших днів. Це – Сварог, Перун, Дажбог, Ладо, Купало, Коляда, Берегиня та інші, а ще – величезна кількість демонологічних персонажів.

Пропонована книга – то набуток багаторічної праці, який пропонується усім, хто цікавиться українським народознавством, з вірою і надією, що його належно поцінують як широкий загал читачів, так і мистецтвознавці."

Зміст:
Степан Пінчук. Корпус української міфології

- Оріана
- Всебог
- Сокіл-Род
- Род
- Дерево Життя
- Лада
- Ладо
- Білобог
- Чорнобог
- Сварог
- Перун
- Дажбог
- Світовид
- Сварожич
- Троян
- Стрибог
- Арей
- Слава
- Симаргл
- Коляда. Святий Вечір
- Дідух
- Ого-го Коза...
- Дана
- Ордан
- Ярило
- Велес
- Хорс
- Ясен-Місяць. Щедрий Вечір
- Миха
- Калета
- Шум-Шумлячий
- Колодій
- Полель
- Леля
- Віночок
- Небесні Ворота
- Великдень
- Писанка
- Урай-Рай
- Зільник Золота
- Купало
- Марена
- Спас
- Дівич-Діванна. Рожаниці
- Мокоша
- Берегиня
- Чур і Пек
- Троянці
- Амазонки
- Культ предків
- Волхви
- Смерть
- Зоряне небо
- Заратустра
- Будда
- Дороги
- Птахи
- Божа Муха
- Русалки
- Мавки
- Лісовик
- Водяник
- Домовик
- Сатана
- Вій
- Перевертні
- Відьма
- Лиса Гора
- Кощій Безсмертний
- Змій Горинич
- Баба Яга

Автор. Мандрівка в Оріану
Григорій Дем’янчук. Скарби міфології, підняті з глибин тисячоліть

Додаток. Український гороскоп
Коло Свароже

Міфологічний словник

@музыка: Ж. Лютий "Меч Арея"

@настроение: відпочиваю

@темы: язичництво

21:18 

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Взагалі-то я живу на Яндексі, а тут гостюю тільки... Але може мені сподобається )))

@музыка: Blind Gwardian The Stand Still

@настроение: нічого собі ))

@темы: особисте

17:32 

Думки пошепки. Тому що не за правилами.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Назву цей дайрик своєю "темною половиною"... Буду записувати сюди вреднючки, гідні Крижаного Короля, коли він нехороший... Злобний він - буває іноді.
До сутички в Альквалонде - знову...
Озброєння і хід сутички вже розбирав колись - тому не повторюватимусь. Тепер про психологічний аспект.
Скільки не зустрічав думок - завжди в цій халепі "наші" винні. А цікаво - що б було, коли б Телері не стали стріляти...
А просто відійшли набік, і, як щирі пацифісти, почали оплакувати реквізицію плавзасобів...
Цікаво - а чому ніхто не завдає собі питання - як вони наважились спустити тятиви?
Вбити вперше - тяжка травма для людини, будь-який учасник бойових дій підтвердить. А тут - ельфи, котрі не воювали і не убивали.
Беремо таку версію - князь Ольве поставив на захист кораблів Пробуджених. Тобто тих, хто в Ендоре народився, і приймав участь в якихось сутичках...
В такому разі - питання: князь Ольве завчасно почав вважати Нолдор ворогами?
Феанаро народився у Валінорі, він не знав війни... І навряд чи його прибічна дружина вся складалася з ельфів, старших за віком. А вже його сини - так і зовсім хлопчиська за ельфійськими мірками.
І от вони стали раптом у битві жахливими і лютими - щось тут не стикується.
Будь-який новобранець стає жахливим і лютим у січі коли йому загрожує щось жахливе. (Ясно, що боягузів ми в рахунок не беремо).
Тобто - удар з боку Телері був таким, що новачки-Нолдор оскаженіли. Якби на кораблях були такі самі салаги, котрі від Нолдор були гірше озброєні(якщо вірити Професору) і слабші фізично - з чого б скаженіти атакуючим? Розігнали б недолугу варту, та й по всьому.
А тепер - ще раз і по пунктах...
1. Озброєння - не тільки легкі луки, але й спорядження для рукопашу, і тяжкі луки, здатні пробити кольчуги з нолдорської сталі (тричі Нолдор відкидали від кораблів - ага...)
2. Точне знання часу Х - коли саме Феанаро почне штурм.
3. Вміння битись на мечах - виходить не самі Нолдор брязкотіли зброєю...
4. Битва йшла "на винищення" - здаватись Телері не збирались...
5.Невідомо де був сам Ольве - керував боєм, або споглядав збоку...
6. За одним варіантом частина Нолдор на чолі з Галадріель стала на бік Телері - чому Професор відкинув цей варіант...
7. Чому у Феанаро не було лучників, щоб відповісти залпом на залп?
8. Чому Феанаро послав своїх воїнів в лобову атаку на стрільців - недосвідченість спрацювала? Чи він просто не очікував...
9. І нарешті - між Нолдор, до речі, Другого Дому ходили чутки про засідку, яку можуть влаштувати Валар, щоб перешкодити переправі...

І ще мене цікавить одне - навіяно фіком про Фінгона і Намо - воїн-Телері, котрий знищив кількох Нолдор, вважався вбивцею? І що він відчував...
Написати б щось на цю тему - так закидають же тапками)))



Злий я... Сам знаю... Бо не люблю хохляцьке телерійське хуторянство

@музыка: Т. Житинський "Любо братці, любо..."

@настроение: Злий і тому кровожерний

@темы: сильмовське

23:29 

Ні Богу свічка, ні чорту кочерга... Як точно сказано.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Вы Аццкий Прынц Тьмы!
До Сотоны вы ещё не доросли, но, в принципе, и не стремитесь. Вы хотите узнать мир во всём его разнообразии, но приняв тёмную сторону силы. Вы не считаете свет и добро вашими личными врагами, вы можете даже близко дружить с их представителями. Но тёмная сторона, как вы полагаете, обеспечивает вам независимость от многих законов, которые вас напрягают. В результате вы, что называется, ни Богу свечка, ни чорту кочерга. Вы стоите на границе между светом и тьмой и каким-то чудом балансируете на этом лезвии бритвы. Вы считаете себя непонятым, одиноким и в этом смысле чем-то похожи на Готичного Сотону, только вы более открыты. Иногда вы отвлекаетесь от своих мрачных раздумий, оглядываетесь и с удивлением замечаете, что не всё так ужасно, как пишут в ваших любимых книгах и поют в ваших любимых песнях. Во время Армагеддона вы, скорее всего, погибнете. image
Пройти тест

@темы: тести

04:41 

Щоб не забути...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Персонажі "злючого фіка"

Двоє лучників, або мечників - Телеро і Нолдо...
Софт: Чому лучники - коли вбиваєш на відстані, чужа смерть здається несправжньою... Потрібен час, щоб зрозуміти, що накоїв...
Хард: І той і інший - мечники. Тоді треба обоснуй, звідки у Телері мечі в достатній кількості, щоб бій йшов скрізь і навіть на арці над портом... Ой, він уже у мене в голові крутиться, обоснуй...

Нолдо - з Другого Дому, лучник з загону Фіндекано. Або з Першого Дому - мій улюбленець Нарамакіл
Телеро - теж звичайний юнак, не вельможа, не княжич... Не воїн, але зі зброєю вправлятись уміє. Власне - всі Телері уміють: в плаванні часто потрапляєш в цікаві місця...
Сюжет - ще буду думати... Не хочеться завдавати Намо зайвої роботи...)))

@музыка: Яка музика - третя година ночі

@настроение: вже не такий злий, як був )))

@темы: сильмовське

13:32 

Випадково знайшов - просльозився...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
А всі говорили - Еол, Еол... Цікаво - а Маеглін тоді... ой, тільки не це... Отак гуляють дівчата лісами самі, а тоді й думай, від кого у тебе онуки...:fire:

З розпачу і відчаю Моргота на двобій викликав, ага? Це Ноло ще такого напису не бачив...:bud:


@музыка: "Пісня про лісника" Народнє і трохи непризвоїте

@настроение: Відповідне

@темы: сильмовське, білочки

16:54 

Лучник.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Події в Альквалонде очима лучника-Телеро... Для різноманітності - а то все Нолдо та Нолдо...

читати тут

@музыка: "Кораблі Альквалонде"

@настроение: Відповідне

@темы: моя творчість

10:11 

І таке буває...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Краплі для очей "Саурон"... Те, що лікар прописав...

Цікаво - що станеться з очима, якщо ці краплі використати за призначенням?:bat2:

@музыка: Голосний сміх колеги. Він не в темі, але кіно дивився

@настроение: Понеділок, початок робочого дня

@темы: сильмовське, білочки

03:46 

З Днем Перуновим...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Слава Богу - Перуну Огнекудрому
Що стріли на ворогів верже
І вірно стезею вперед веде...

Це Божество вважаю своїм покровителем... Він - Сила... Блискавка не темна і не світла - вона сліпуча. Наші Боги не ділили світ на Світло і Тьму, бо самі були і Світлом і Тьмою...



@музыка: "Вітри між мечів" в навушниках грає "Сокира Перуна"

@настроение: медитативне

@темы: язичництво

21:53 

Професор знову був неправий...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Повний укур від драббликів на тему: Феанорінги умовляють Фінрода не ходити з Береном за Сильмариллами. Тільки тут у мене умовляють зовсім не Феанорінги... Ні, мені явно вадить таке читати )))

Козак Берен і королівна Лутіень.

читати тут


Дума про козака Берена и королевну Лутиэнь

То же самое, но по русски

@музыка: Козацький марш

@настроение: Сміюся до сліз

@темы: моя творчість

21:47 

З "Щоденника з фан-артом по Толкіну" Дітям до 16 не дивитись)))

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
03.03.2010 в 18:27
Пишет Готишный Кролик:

Жена нашла случайно))


URL записи

@музыка: Сміятись всім

@настроение: під столом

@темы: сильмовське, білочки

20:25 

Читальний зал

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ст. Кінг "Історія Лізі"
Мучаю вже другий тиждень. Хоча Кінга люблю... Просто не можу уявити собі 60-літню бабцю, котра намагається накласти на себе руки через те, що її бой-френд одружився з іншою.
В книзі - це сестра головної героїні. Самій же героїні - теж далеко за 50, але вона вважає себе сексуальною, та власне і є нею...
Кривдно за наших жінок - в 50 років вони уже спрацьовані, або виснажені нервово бабусі.
Але до сюжету це не має жодного стосунку.
Сюжет... Ну, класичний для Стіві - тут і божевільний письменник, і паралельний світ, і маньяк-убивця, з якими дві вищезгадані бабусі намагаються впоратись самі, без допомоги копів.
І вони впораються - чомусь я того певен...:viking2:
Словом - назвати Лізі та Аменду бабусями язик не повертається.
До речі - ще один цікавий момент: американці дуже серйозно ставляться до всяких там депресій, психозів тощо... Тобто - вони вважають, що це є хвороба, і намагаються людину лікувати.
У нас же для подібного лише одні ліки - "Візьми себе в руки"
Одна моя добра знайома приблизно такого ж віку, як американські героїчні бабусі, трохи не наклала на себе руки - у неї була затяжна депресія. Леді нікому не скаржилася - але в поведінці її почали проглядатися певні зриви. Обуренню родини не було меж - та як це так.
Ось рецептура від депресії а-ля совок:
1. Візьми себе в руки... - найперша порада
2. Як ти можеш так себе поводити...(а як людина може себе поводити, якщо вона в глибокій ямі)
3. Ти повинна... (далі іде довгий список)
4.Фізична робота-найкращі ліки.(Авжеж - особливо опісля важкого трудового дня)
5. Що ти все про відпочинок, та про відпочинок - працювати треба...(люблячий чоловік дбає про кохану)
6. Що ти зробила для дому, для родини...(він же...)
7. Ти хвора?Ти постійно хвора...(вся родина)
Я не лікар, тим більше - не психотерапевт, але леді потрібно було вивезти на море, хоча б на тиждень, поселити в комфортних умовах і не рухати взагалі...
Добре, що моя знайома пані має залізну волю - вона виборсалася з цього на одній м ятній настоянці.
Але наслідком був мікроінсульт, і нині вона в лікарні. І щиро вважає, що вона просто не змогла взяти себе в руки...
Все таки американці, незважаючи на всі їхні дурощі є людянішими в массі своїй.
А книжку можна не дочитувати - все одно американські бабусі форевер :jedi::sith:

@музыка: Nightwish Wish I Had An Angel.

@настроение: Був у лікарні, відвідував знайому. Злий...

@темы: літературне

21:27 

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
19.12.2010 в 23:38
Пишет Furberia:

О Финроде и всем Третьем доме
Слайд-шоу делала я. Все тапки - мне!



URL записи

@музыка: Та, що в кліпі

@настроение: краще. ніж було

@темы: сильмовське, кліпи

21:35 

Виявляється, мій аватар скривдив ось таку дитинку...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
28.03.2010 в 15:55
Пишет Ушастый Финрод:

Вот такой вот Мелькор)

еще

@музыка: "Романс Морінготто"

@настроение: Під столом. Хвала Богам - уже не злий... Добрий я...

@темы: сильмовське, білочки

20:51 

Рідкісний малюнок - леді Анайре.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: тиша

@настроение: розчулене

@темы: сильмовське

16:25 

Два малюнки з клубу.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Забрав сюди, бо чомусь не можу вкрасти. А звідси скачати можна...
Сумний Майтімо... А Куруфін... все таки це не Куруфін... Більше схожий на Келегорма.

Маэдрос в Альквалондэ
«Маэдрос в Альквалондэ» на Яндекс.Фотках





Посмотреть на Яндекс.Фотках

@музыка: "Марш Феанорінгів"

@настроение: мілітарне)

@темы: сильмовське

16:29 

І ще про Келегорма.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
От чомусь шкода цього бідолаху... Власний пес - і той покинув...

Хоча - може Гуана і не варто звинувачувати... занадто сильно...


@музыка: "Син Феанаро"

@настроение: Жалісливий я...)

@темы: сильмовське, білочки

04:16 

Попіл на вітрі

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Тамит


Нолдор

Мы - пепел на ветру,
Мы листья, что уносит
Бушующий поток,
Мы - сорная трава,
Мы - острому серпу
Покорные колосья,
Мы - снег минувших зим,
Мы - тени, мы - слова
Преданий и баллад.
В истлевших гобеленах
Уже не отыскать
Разорваную нить:
Что смертному до нас?
Что нам - до смертной тени?
Распалась связь времен,
Кому - соединить?
Гонимые виной,
Дорогой без возврата,
Ушли искать огня.
Пролив сковали льды.
Мы - чайки над волной,
Мы - стершиеся знаки
На свитках бытия,
Мы - смутные следы.

Элронд и Гил-Галад
«Элронд и Гил-Галад» на Яндекс.Фотках


Элронд и Элрос
«Элронд и Элрос» на Яндекс.Фотках

@музыка: тиша

@настроение: смуток

@темы: сильмовське, поезія

18:07 

Розвіднику-аварі від князя Нолофінве...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
В Барад-Ейтель очікують на повернення... Не здавайся... Ми зберігаємо естель....




@музыка: Тем "Врата готики"

@настроение: Смуток

@темы: особисте

Barad Eithel

главная