Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных

Отам в тіні Фінголфін стояв,
Де зроду сонця не було.
Моргота викликав до бою,
Сурмив у рога, аж гуло.
У синім бархатнім жупані,
Та у сріблястому сап'яні,
В шовковій шапці голубій.
"А ну," - кричав - "валарський бранцю,
Лайдаче, хлопе, голодранцю!
Ставай до мене на двобій!"(c)

О. Чигиринська





nolofinve на «Книге фанфиков»

Лігво глюколова тут - samlib.ru/n/nolofinve/

URL
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
12:54 

До і після.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
20.04.2017 в 08:10
Пишет jams:

Набережная Коктебеля сейчас выглядит так :


читать дальше

а было




URL записи

Три роки тому одна леді з рашатусовки говорила, що Україна загадила Крим...

@темы: Українське

08:08 

Ностальгічне

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
28.03.2017 в 22:18
Пишет Magnus Kervalen:

Финголфин от Дженни Дольфен



Обзорам

URL записи

@темы: сильмовське

08:46 

Літературне

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Порадили читати Шевчука. Свого часу він якось мене обминув - нічим не запам ятався. А ось тепер виникло питання - доки українська література буде бовтатись між ним і Подеревянським.
Хочу чогось простого і оптимістичного, а не кафкіанської маячні.

@темы: особисте

10:39 

Вінтер із комінг

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Десь там у іншому світі битви фендомні. А у нас тут зима і здичавілі зграями. Живеш у романі Мартіна. Люди, я ж толкініст, а не поклонник Гри Престолів.
Можливо знову пропаду надовго.

@темы: особисте

18:53 

Про Америку

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Один мій приятель вже років десять живе у Штатах. Хороший хлоп, працьовитий.
Так ось, з цікавості зв язався з ним. Мужик регоче.
- Американські вибори, - каже, - крутезне шоу. Сидів з попкорном до останнього. А найголовніше, що це таки шоу - погаснуть софіти, актори перевдягнуться в цивільне і розійдуться у справах. Рулити державою.
- Так наче, - кажу, - частина народу результатами невдоволена.
- Ой вей, - говорить приятель, - а коли воно всі були задоволеними? Але знаєш, що хорошого в Трампі?
- Ну? - питаю.
- Та може, - каже, - цисгендерна біла людина перестане відчувати себе лайном. Бо у нас тут скоро буде расизм навиворіт. Може зараз леді Політкоректність трохи притихне, і оцінювати людину будуть знову за її мізки, а не за те, який вона має колір, гендер та сексуальні вподобання.
- А ти расист, друже, - підкушую я.
- Я єврей, - гордо відповідає приятель, - але воно вже й мене задовбало.
- Шо, - кажу, - все так погано?
- Приїжджай, побачиш.
- Одразу після війни, - обіцяю, - приїду в гості, і ти поведеш мене на екскурсію в Гарлем.
Приятель заіржав наче ковбойський кінь і відключився.

@темы: особисте

18:39 

Ніч Самайн

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Почали приходити деяким татам від дітвори світлини гарбузів, цукерок і нафарбованих мордочок. З цього приводу була тут якось суперечка з товаришами, котрі кажуть, що це не наше свято.
А оскільки треба ж про щось розмовляти, то народ і досі сперечається.
чесно кажучи, не бачу такого страшного в тому, щоб дітлашня побігала рядженою у чортів і відьом.
Мій малий збирався одягнутись Гаррі Поттером. Бо Гаррі чаклун, а значить персонаж Геловіну. Логістика)
Ну хоч не вампіром і то вже добре. Бо якось у мого дружбана випадок був.
Їхав дружбан якось вночі нашим центральним Бродвеєм. Якраз у Ніч Самайн. І в голові у нього ясна річ не Самайн був, а сауна і дівки.
Гальмує його компанія молоді - три дівчини і хлопець. Ну дружбан людина добра, саджає одного поруч, троє втискуються ззаду... Їде, дивиться на дорогу.
Глянув вбік, а біля нього сидить морда - вампір би перелякався. Він у дзеркальце - а там ще кращі пики.
Пішла коротше машина юзом, ледве не перекинулись. Дружбан подумав, що допився до бісиків.
А зараз нечисть пізнати легко - у кого колорадська стрічечка, той і вампір)))

@темы: особисте

20:42 

Консультейшин

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Люди, підкажіть, що цікавого зараз іде у кінотеатрах. Так, щоб можна було взяти з собою дітей і відро попкорну)

@темы: особисте

13:13 

Про мишей і людей.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Зніс пошту на яндексі. Тільки-но руки дійшли. За пять років у мене там багато чого накопилося. Але в основному переписка з френдами з уже неіснуючого Яндекс-блогу. І от читав я ті листи - не всі, звісно, деякі, згадував, як мені було приємно спілкуватися до війни, а потім прикинув, скільки з них (російських френдів) за останні два роки стало кримнашами. Вийшло десь вісімдесят відсотків. Рівно стільки, скільки Путіна й підтримало.
А ви говорите, чому я людський рід не люблю...

@темы: особисте

08:08 

Про нас пишуть...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
09.09.2016 в 08:01
Пишет jams:

48 ЧАСОВ ПОДРЯД!!! 48 КАРЛ!!! И прямо в камере!
Мужики, жму руку! Вы мои кумиры!
)))))))))))



раньше писали о снегирях и распятых мальчиках, а теперь только "это". обмельчали писаки

URL записи

@темы: білочки

12:01 

А ще я думаю що...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Починається пора осінніх снів. Мені восени часто снятся цікаві сни про Арду. Кожної осені. Чекаю.

@темы: особисте

08:38 

Історія леді Естелін - 3

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Власне кажучи, я хотів закінчити не так, але завадили принципи фанфікера дотримуватися правил чужого світу. Адани Толкіна все ж таки на ступінь вищі за людей як таких, і щоб сподвигнути їх на злочин, потрібно якогось стресу - як от поразка в Нірнает, а про зраду аданів Проф взагалі не писав, полишивши це на вастаків.
Тому закінчення вийшло на диво мирне - і нікому навіть не набили фейс.


читать дальше

@темы: білочки, моя творчість

08:57 

Історія леді Естелін.-2

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
На жаль написалося зовсім трохи. Але сподіваюся згодом таки закінчити історійку.


Визволення панни. Далі буде.

@темы: білочки, моя творчість

09:10 

Історія леді Естелін.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Милі дами, я не мізогініст, чи як його там, і як і раніше, люблю жіноцтво. Але я не винен, що певні жінки виявилися... ну, скажімо так, поганими жінками. Так наплювати в обличчя всьому народу - це треба вміти. чесно кажучи, навіть я, прожжоний цинік, такого не чекав.
одним словом - Наді Савченко і її родині присвячується. Оскільки час у мене обмежений, серіал буде з продовженнями. І украхнською мовою, бо перекладати немає ні сил ні можливості. А втім - воно вже і ні для кого - перекладати.
Ну так, я виливаю свою жовч і злість. Ну і хотів троха хлопців повеселити, а то їх виносить від одного імені панни та її сестри.


Далі буде, якщо все добре буде.

@темы: моя творчість, білочки

07:52 

І сміх і гріх.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Крутиться в голові сюжет для фіка про сестричок-аданет Естелін та Бронвен. В кадрі ще буде їхня матуся, котра вимагатиме у Фінголфіна замок в Гітлумі, і ні в чому не повинний Астальдо, котрому треба якось обміняти двох орків на одну дівицю.
Але ж політизація Профа... Замах на святе...
Але ж хочеться)

@темы: сильмовське, білочки

10:50 

Про ангбандську бранку.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Думка не лише моя, але й більшості хлопців - пані Надію завербували. Ангбанд, такий Ангбанд. Ті, хто зостався в меншості - говорять, що Надя була "їхня" від початку, і що все це було постановочним шоу.
Щоб не множити сущності - з солдатом у полоні може трапитись все що завгодно, і я не прибічник того, що людина має триматись як герой совіцького кіно і не рятувати собі життя.
Але ж дівчина вже вдома, млін... Нє, знов таки - ясно, що її тримають на гачку. Але що вони проти неї можуть - ну показати, оповісти, наприклад, що утримували її не в тюрмі, а десь інде в комфортних умовах. Ну показати якийсь папірець, де вона погоджується на співробітництво.
Так зрозуміло ж, що все, що нею підписано-сказано там робилося під тиском.
Ми, принаймні, це б зрозуміли. Ми не розуміємо, коли вона починає оповідати про те, що треба усміхнутися бандитам і тоді знову настане мир, дружба і теде.
Шкода своїх емоцій, витрачених за два роки на мильну бульку ангбандського зразка.

@темы: українське

08:32 

Радість життя

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Таки добув "Ельфійську ораторію" - всі три частини. Третю ще не чув.
Все таки дивна музика. В сенсі Дивна. Люблю таке.

@темы: особисте

10:59 

Таке воно кіно

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Кіно я не дивлюся вже кілька літ - цікавість втратив, та й життя стало цікавіше за кіно. Але тут не можу не визначити своє ставлення до певних тенденцій. Тим більше я давній фанат Стівена Кінга.
В чому суть, пані і панове? Браття наші амери ставлять фільм за "Темною Вежею", де білошкірого, синьоокого главгероя буде грати афроамериканець.
Фанатам це не подобається, мені теж.
Але варто було відкрити рота і сказати, що не подобається, що режисер собі думає, і взагалі - для чого це, як одразу збігся цілий гурт, котрий почав запевняти нас, що ми маємо до цього звикати, та ніхто нас не буде й питати, та ми мусимо просто милуватися чорношкірим квадратним з вигляду актором в ролі високого, гнучкого білошкірого героя.
Розберемо це діло по пунктах.
читать дальше

@темы: особисте

11:20 

А раптом?

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
10.07.2016 в 09:10
Пишет Alasse_Day:

изображение

URL записи

Якщо в броніку і з гранатометом - то вижити можна, імхо)))

@темы: білочки

08:58 

Мрії толкініста

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Хочу після війни побути на якійсь грі. хоча б подивитись. Не знаю, чи зможу я грати - мені здається, що я вже надто старий і з молодим поколінням не зістикуюсь: багато чого змінилось за той час, коли я востаннє приймав участь і взагалі.
Найдужче, звісно, змінився я сам.

@темы: особисте

10:34 

Улюблене

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
23.06.2016 в 23:56
Пишет silent-gluk:

Давно у нас не было цурэновских сонетов...
Сегодняшний утащен отсюда: zhurnal.lib.ru/k/kiselew_a_e/04wehty.shtml

Автор - Улисс

Как лист увядший падает на душу?
Как объяснить?.. Когда ещё порой
Сны прошлого безмолвной чередой
Являются, но ты - уже не нужен...

Иные времена - иные нравы,
Иным кумирам молится толпа...
Судьба - она упряма и слепа,
Мы у неё - игрушки для забавы.

Ещё порою тянется рука
К перу, но обрывается строка,
И ты душой страдающей недужен,

И Бог - судья, что нет понятья в том:
Душа ли осыпается листом -
Иль лист увядший падает на душу?


URL записи

@темы: поезія

Barad Eithel

главная