• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: особисте (список заголовков)
13:39 

Все хороше коли небудь закінчується

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Їдемо додому. Нас супроводжує озоновий шлейф - десь гуркоче гроза. Перун цього року дрімає, прокидаючись час від часу.
Завтра на роботу - і повне завантаження на все літо. Втім - я і так довго гуляв.
Хочу ще вибратися до Криму на тиждень і напевне цього року це все.
Зате чистого повітря і позитиву набрався на кілька років вперед. Так довго я вже років вісім не відпочивав, якщо не більше.
Усі мною задоволені і очікують подвигів на ниві родинного благополуччя) Подвиги будуть необхідні, є одна причина, про яку я зараз не говорю вголос))
Зате начитався я за відпочинок незміряно - і ще тому щасливий.

@музыка: Б. Окуджава "Я вновь повстречался с надеждой"

@настроение: нормальне

@темы: особисте

13:33 

Психотерапевтичне

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: В. Висоцький Про лякливого шизофреніка

@настроение: меланхолічне

@темы: особисте

12:05 

Травневе

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Цілком згоден з тими своїми земляками для кого сьогоднішній день є днем жалоби за всіма українцями, загиблими у Другій світовій. Загиблим не потрібні помпезні святкування, їм потрібно, щоб про них не забували. А ще потрібно, щоб Україна ніколи більше не стала полем бою двох Імперій.





Прослушать или скачать Буде нам з тобою що згадати бесплатно на Простоплеер



Прослушать или скачать Булат Окуджава Песенка о пехоте бесплатно на Простоплеер

@музыка: Плач Єремії "Буде нам з тобою що згадати"

@настроение: помірковане

@темы: особисте

11:32 

Післясвяткове

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Йдемо тинятися лісом.
Ні, а їсти стільки явно не можна, а то ще перетворишся на хом'яка)))

@музыка: Фольк, фольк і ще раз фольк

@настроение: Ситий і задоволений)

@темы: Особисте

19:11 

Великоднє

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: нема

@настроение: хороше

@темы: особисте

10:50 

День відбуття.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: Булат Окуджава Капли Датского короля

@настроение: збираюся у дорогу

@темы: особисте

13:14 

Помовчати удвох...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: Булат Окуджава "Музыкант"

@настроение: хороше

@темы: особисте

09:18 

Потеплішало...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: тиша, тільки тиша

@настроение: нормальне

@темы: особисте

21:58 

Карпати мої Карпати...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: Б. Окуджава "На ясный огонь"

@настроение: хороше

@темы: особисте

21:01 

Дібрався...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
У готелику поки що я єдиний клієнт - що нагадує мені якийсь постмодерністський роман)
І тут ще лежить сніг... Карпати ви ж мої Карпати)
читать дальше

@музыка: Б. Окуджава "Я вновь повстречался с надеждой"

@настроение: меланхолічне

@темы: особисте

22:21 

Ну нарешті

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: Б. Окуджава "Гори огонь, гори"

@настроение: задоволене

@темы: особисте

23:08 

Раніше сядеш - раніше вийдеш.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Прибув до давньої столиці і склав про це танка, наче японець. Тут ще лежать кучугури снігу під квітневим сонцем - красота. Подивився на красоту і пішов обстежуватись - "не подследственный, ребята, а исследуемый я"
Ще три дні доведется постраждати - і я вільний наче птах) Бо мене нудить від одного вигляду певного закладу.
В суботу їду до Карпат - і вже забронював собі місце в улюбленому готельчику.
А мене не забули - особливо сестрички) Добре, що жінка не знає, які вони тут гарненькі)

@музыка: нема

@настроение: в режимі очікування

@темы: особисте

18:31 

Молодому козакові мандрівочка пахне

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Поїду в гори, до свого улюбленого пансіонату. В планах ще Польща та Німеччина, але всі мої карпатські мандри зазвичай у Карпатах і закінчувалися. Уявіть собі - тижнів зо три не бачити людей взагалі, окрім таких самих кількох психів і тихої непомітної обслуги готелика.
Тільки ліс, гори і тиша.
Одне зле, перед відпочинком напевне доведеться відвідати контору, бо як казав Лесь Подеревянський - "це знають навіть в яслах малі діти, що краще перебдіть, чим недобдіти"
Ненадовго, днів на п'ять. І тоді вони дадуть мені спокій аж до наступного року.

@музыка: Нема

@настроение: Думати про приємне

@темы: Особисте

21:24 

Реал, такий реальний

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Історії нашого містечка.

без коментарів

@музыка: нема

@настроение: меланхолічне

@темы: особисте

02:05 

Цікавинка

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: нема

@настроение: пішов спати

@темы: особисте, язичництво

20:34 

Повернувся...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Перший день весни - і я нарешті вдома надовго.) Застуджений і втомлений до неможливого, але в повному бойовому.
Мої поїздки принесуть нам з дядьком непоганий прибуток - і це потішає, бо у квітні на мене очікують Карпати :D
І ще побачив на I.UA ось таку фразу - її нібито промовив генерал конфедератів Джексон.

Капітане, мої релігійні переконання вчать мене, щоб почуватися в бою так само безпечно, як у ліжку. Бог уже визначив час моєї смерти. Я не хвилююся через це, але завжди готовий, незалежно від того, коли вона може спіткати мене. Капітане, так повинні жити всі люди й тоді всі будуть однаково сміливі. (до капітана Джона Імбодена)

Томас Джонатан «Стоунволл» Джексон, генерал армії Конфедерації (1824-1863)


Одразу зрозумів, наскільки я тупий в історії громадянської війни в Америці, і пішов збирати відомості про бравого генерала.

Під улюблену музику, авжеж :)


@музыка: Niccolò Paganini Sonatas for violin and guitar № 6

@настроение: покращення вже сьогодні

@темы: особисте

08:50 

Технічний прогрес? До Мордору з ним!

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Я люблю техніку. Я обожнюю електроніку. Мені зручно користуватися нетбуком, ноутбуком, комп'ютером, калькулятором, мобільним телефоном.
Але коли мені всю ніч, з перервами десь в годину, телефонує найкращий друг - то з ресторану, то з машини, то з цвинтаря (!), то з якогось звалища, то з мосту Преображенського, я б дуже хотів повернутися у щасливі часи мого дитинства, коли у нас вдома не було навіть стаціонарного телефону, а всі "автомати" по вулиці були розкурочені. І тим більше, неможливо було відловити того, кого вдома нема
Чому я не вимкнув мобілку? Тому що я дурень - дружок все одно б не повісився. І не стрибнув би з мосту. Він навіть до міліції не потрапив.
Відловити придурка і відвезти додому теж не міг - я зараз у іншому місті.
Тано, ти мені друг, але добре що ти зараз далеко.
Чорна смуга зебри - та закінчуйся ж нарешті) І не в тому місці, про яке я тільки що подумав.
Все, випив кави, поїхав далі.

@музыка: Запорізький марш

@настроение: Повернуся додому - приятель матиме проблеми

@темы: особисте

22:38 

Пригоди молодого буржуїна

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: нема

@настроение: дістало все

@темы: особисте

03:08 

Додаток до вечірніх роздумувань

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Випадково відкрив свого Хайяма і ось що там побачив:

***
Що світ міняється - чи варто цим журитись
Нехай міняється - ми будем веселитись
Якби незмінною була природа, друже,
Ніколи б не діждав ти черги народитись

Ну як же в тему :gigi: Присягаю, що навмисне не шукав :-D

@музыка: нема

@настроение: спати час

@темы: літературне, особисте

22:13 

Життя невпинна течія...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Зі справжнім жахом зрозумів, що вже не можу читати те, що подобалося мені у юності. З усього тритомника Лавкрафта, колись випроханого у батьків на початку буремних дев'яностих, зміг перечитати з колишнім відчуттям лише "Сяйво ззовні" та "Данвічський жах".
Решту просто погортав і відклав ще на двадцять років.
Зостався томик, в якому моя улюблена "Історія Чарльза Декстера Варда". Невже і її я читатиму, ледве переборюючи нудьгу?
Боги, як же я постарів. А поруч, на поличці стоїть ще й тритомник Мерріта, до якого я тепер просто боюсь доторкатись.
Невже колись я поставлю поруч з ними "Сильмариліон"?


@музыка: нема

@настроение: щось сумно мені...

@темы: літературне, особисте

Barad Eithel

главная