• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: особисте (список заголовков)
01:07 

Свіже повітря заспокоює.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Піду прогуляюсь, бо злий. Бажано не напитись і не посваритись з першим стрічним дурнем нашого кутка. А також згадати, що дехто хвалився власним спокоєм за будь яких обставин.
За Святославових часів було легше - що є то є...


@музыка: нема

@настроение: хрінове

@темы: особисте

03:38 

Безсоння

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Нав'язливе враження, ніби щось зробив не так... Тільки що?

При чому скрізь. А ще відчуття, ніби когось скривдив.

Про всяк випадок - люди, у мене зараз по реалу кілька важких днів, і я трохи неадекватний. А напитись не можна




АПД - останній відголосок ФБ. як я люблю цих милих дітей

@музыка: нема

@настроение: дивне

@темы: особисте

09:45 

Одним словом поїхав я... На вибори.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Хоча вже нудить від цього балагану. Все таки розумних людей мало на світі. Багато і ось таких.




Нам могла б допомогти тільки "Партія снайперів"




Або вчасна допомога братів-індоаріїв)



Бо самі ми вже забули, чиїх батьків ми діти. Тому постити сюди козаків соромно навіть задля жарту.

@музыка: Арія "Последний закат"

@настроение: Кругом фігня, скрізь долбо...

@темы: особисте

20:57 

Мимокрокодильське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: Ніна Хаген "Калі Дурга намо нама"

@настроение: меланхолічне

@темы: особисте

12:55 

Доспівався

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: Т. Житинський "Розпрощався козак"

@настроение: і сміх, і гріх

@темы: особисте

16:16 

Пригоди молодого буржуїна

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: "Арія" Мы будем драться до конца"

@настроение: нормальне

@темы: особисте

14:42 

Реальне

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: Фірнвен Пєпєльний вальс

@настроение: пофігістичне

@темы: особисте

10:00 

Повернення молодого босса

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Зранку вже отримав каву з тортиком, і цілий жмуток скарг на дядечка, який цілий місяць шикував моїх дівчат. Віддані оченята - "ми так чекали на вас" :gigi:
Ще б пак - я люблю дівчат, і ніколи не намагаюся ускладнити їм життя.
Дівчата думають, що у відрядженні я захворів і довго лікувався. Жаліють мене - я схуд, зблід, але...
"Ви стали такой інтересний..."
Правильно - був просто здоровий лось, а тепер став схожим на месье Грушницького з печаткою страждань на чолі :gigi:
Роботи накопичилось - чортова уйма, бідолашний дядечко ніколи не міг розібратися в цих папірцях, він практик, а не теоретик.
Приходили тиждень тому якісь типи від міськради і наказали всім голосувати за партію Регіонів. Зовсім уже озвіріли тварюки. Дядько кивав головою, а коли вони вийшли, від усього серця показав їм услід здоровенну гуляйпільську дулю. Дівчата оповідали про це і хихотіли.:-D
Усе стає на рейки - хвала Богам.

Посилання на форумну гру, гублю їх постійно

@музыка: А. Сердюк "На Бабурці, на місточку..."

@настроение: робоче

@темы: особисте

17:32 

Плани Барбаросси

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Завтра повертаємось додому, машину вестиму сам. В середу виходжу на роботу - досить гуляти. Дівчата без мене там напевне геть розіпсотились.
Відвідати батьків - своїх та дружини. Зробити це найближчим часом, бо образяться. Вони до мене приїздили, а я до них ні.
Відновити тренування - хоча б потроху. І вправи з медитації - обов'язково. Побувати на Острові найближчої неділі.
Закінчити з ФБ - зостався спецквест. І почати писати для власного задоволення.
Написати щось на фести - переглянути теми.
Треба зробити переклади з "Астальдо" - для початку хоча б тих епізодів, котрі сподобалися найбільше.
Дочитати нарешті "Діяння данців"
Про все погане забути надовго.
Життя прекрасне і в ньому море позитиву. Достатньо тільки глянути довкола. (Треба тільки дивитись у вірному напрямку :D)



@музыка: Хорта "Партизанська"

@настроение: нормальне

@темы: особисте

04:39 

Нічний дозор

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Не можу заснути, хоч застрелься... У дядечка повний бар спиртного, але мені туди зась.
Сиджу, читаю Лук'яненка - "Останній дозор". Щось він з кожним дозором пише все гірше і гірше.
Вимушена тверезість вже починає набридати :gigi:
Ніщо так не допомагає від безсоння як трошки коньячку під лимончик...
А у дядечка в барі є коньяк, а в холодильнику - лимончик. :lip:
Тільки ж завтра отримаю від жінки за порушення по повній.
Але все ж таки варто ризикнути :alles:

@музыка: нема

@настроение: а хто п'є - тому наливайте...

@темы: особисте

09:57 

Просто приємний ранок...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
В руках книга того ж таки Фаулза "Дівчина французького лейтенанта"
Передбачаю море насолоди, гарячі бутерброди до чаю і купу інших радощів.
Синулю ми увіпхнули в машину в останню хвилину, вирвавши з бабусиних обіймів :-D, і він тепер гасає садом.
Школа почекає, нам з ним і тут добре.
Спробував зранку покрутити залізо - дружина розкричалася. Дійсно, ранувато - але ж хочеться.
Щось знову закашляв, але думаю, що це минеться. Повітря тут солодке, інше, ніж у місті.







І коли на душі добре - теж усміхайся :)

@музыка: А. Сердюк "Солов'їний сад"

@настроение: чудове

@темы: особисте

13:21 

Життя продовжується, брате...

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: Хорта життя продовжується, брате

@настроение: нормальне

@темы: особисте

10:35 

Хроніки партизанського госпіталю. Завершення.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
12:42 

Хроніки партизанського госпіталю.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: увімкнув BG для підняття бойового духу

@настроение: Меланхолічне. Відпустіть мене звідси, я не буйний))

@темы: особисте

13:30 

Хроніки партизанського госпіталю

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Сьогодні дохтур і компанія довго дискутували на тему, коли відпустити мене з цього приємного місця. Вагалися вони між середою і п'ятницею. Я, звісно, всією душою за середу, але остаточний вирок буде винесено завтра.
Виникає, щоправда, проблема. За кермо мені сідати рано, а сестричці, хоча у неї і є права, я машину не довірю. Залишається прохати Тано, щоб одвіз. Але ж йому потрібно буде повертатись за своїм "крокодилом"
Одним словом, я сам собі ускладнив життя. Потрібно було їхати поїздом, а Тано забрав би нас на своїй машині. Тепер же не знаю, що робити з "Тойотою". Сеструха, щоправда, говорить, що вона впорається, але вона теж полюбляє велику швидкість, і ще необережніша, ніж я.
Правда, не виключаю, що вона мене умовить.
Груди ще болять, але вже відчуваю себе ельфом цивільною людиною, а не пораненим бійцем дортоніонського спецназу :D
І у мене є книга Дж. Фаулза "Волхв". Я її колись уже читав, а тепер конфіскував у сеструхи на користь поранених))
Правда вреднючка обіцяє забрати у мене на вечір ноута і зоставити з самим телефончиком.
Домашні телефонують по три рази на день. Скучили, ага))

@музыка: Кельтська арфа

@настроение: нудьгую, дуже нудьгую.

@темы: особисте

16:31 

Хроніки партизанського госпіталю

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Дохтур сказав, що, коли нічого несподіваного не трапиться, вижене мене звідси в середу.
Уже щось конкретне, айя))

@музыка: К. Єрофеєв Танго

@настроение: Задоволене

@темы: Особисте

14:48 

Хроніки партизанського госпіталю

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Сеструха поїхала в гості до приятельки. З ноутом, що є верхом садизму. У мене тут натхнення прорізалось, а вона...
Температура впала. Чортова кількість ліків зробила свою справу. Може до ночі підскочить ще, але зараз я роскошую.
Перетерпів ще одні тортури голкою, але кашель став меншим а дихати легше. Забрав у сеструхи "Ті, що співають у терні" не в моєму густі, але краще, ніж зовсім без книг. І звісно ж читаю Свідзинського.
Телефонувала леді Тім, вона дуже сумна. Її донька поступила до Острозької академії на філфак, мрія самої пані Тім. Тепер вона сумує за донькою і за власним життям, змарнованим у невдячній праці фтизіатра.
Мені її шкода, і соромно за власний змарнований диплом.
Вдома все гаразд, за мене моляться) Не стримався і пожартував, щоб поменше молились, аби ревнивий Єгова з посімейством не звернув раптом уваги на язичника Ноло, дружина образилась. Коли я вже почну стежити за своїм єхидним язиком)

@музыка: Фірнвен, усе підряд

@настроение: Меланхолічне

@темы: Особисте

02:29 

Хроніки партизанського госпіталю.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Продер очі серед ночі і не можу заснути. Хріново...
Кашель геть замучив.

А ще ФБ піднесла черговий сюрприз - приємна мені людина закрила від мене дайрік. Перед тим ми з нею доволі в'яло дискутували на тему смішного і не смішного гумору нашої відважної команди, а також - наскільки гумор гармоніює з каноном. Без різких яких-то слів і взаємних образ.
В усякому разі Ноло може присягнути на Сильмариліоні, що не грубив, не хамив і нікого не ображав. :bricks:

Гадство, як хочеться напитись... Тано обіцяв передати коньячку і не привіз, паразит.

@музыка: нема

@настроение: війна в Криму - усьо в диму

@темы: особисте

10:18 

Хроніки партизанського госпіталю

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
З чого починати - з хорошого, чи з поганого...
Хороше - дохтур обіцяє, що коли не буде Ускладнень, то через десять днів я вилечу звідси птурсиком. Він саме так і вимовляє це слово - Ускладнення, з великої літери.
Я в медицині тупий - я думав, що коли з самого початку все добре, то й далі так буде. Але добрий дохтур розшифрував мені, що ці самі Ускладнення можуть являтись з п'ятого по восьмий день у вигляді нагноєння, або післяопераційної пневмонії (Ноло стає розумний - таких слів нахапався, навіть знає що таке Псевдомонас Аеругіноза :gigi: Від усього серця сподіваюся, що я для цієї пані несмачний)
Погане - щось мене звечора морозило і кашель посилився. Потішаю себе тим, що це нервовий рефлекс опісля розмови з моїм Айболітом.
Ну і вчора мене дістали відвідувачі.
рефлексії злючого Ноло

@музыка: нема

@настроение: повбивав би...

@темы: особисте

23:07 

Хроніки партизанського госпіталю.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Маю все, що потрібно цивілізованій людині) Відправив сеструху відпочивати - вона замучилась мене стерегти - і розкошую.
Без цих клятих дренажів жити стало набагато легше. Дохтур задоволений, говорить, що я тільки що не регенерую (а добре було б), і що у мене навіть температура не підвищилась (а повинна?) Дихати ще боляче, кашляти взагалі жахливо, однак - усе пізнається у порівнянні.
Тільки-но отримав ноута - посварився на Яндексі з якимось придурком з Донбасу. Я його не чіпав, воно само прилізло. Між іншим - за "телячу мову" я замолоду не полінувався приїхати на інший край міста, щоб набити клієнту морду. Запальний тоді я був - одно слово першодомівець)) Треба і цього типа попередити, що можу приїхати як одужаю :gigi:
Сеструха, окрім збірки поезій, роздобула мені коротку історію Польші - на мові оригіналу. Лежав, читав - і знову прийшла до голови думка про суб'єктивність історії як науки.
Про історичну правду, котрої немає

@музыка: "Дай, мила, білу ручку " фольк

@настроение: покращення, таке воно покращення

@темы: особисте

Barad Eithel

главная