08:57 

Історія леді Естелін.-2

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
На жаль написалося зовсім трохи. Але сподіваюся згодом таки закінчити історійку.


Визволення панни. Далі буде.

@темы: білочки, моя творчість

URL
Комментарии
2016-08-20 в 10:21 

Day:)
Наш Добрый Друг устроит все на лад...
Орчих своїх побачите, - потішав підопічних Алмареа, - орченят. Додому ж їдете, чого сумні такі? Ми знали, що квенді жорстокі, - шморгнув носом один з бранців, - але щоб аж так... Другий орк тільки зітхнув і змирився з долею.
:five:

2016-08-20 в 11:11 

danapria
Тиха вода греблі рве
nolofinve, Ноло. ти мене уморив.) "Ангбандськая звєзда", мр-р))) Про кавуни взагалі епічненько. Пиши ще і тримайся там)

2016-08-26 в 01:02 

Veda_Klarity
Продовження історії таке ж прекрасне, як і початок ))) А скільки тонких нюансів )))

2016-08-28 в 08:28 

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Alasse_Day, Зжеруть же) При чому почне жінка. З дітями)

URL
2016-08-28 в 08:31 

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
danapria, До речі, хто перший висунув концепт орків, як істот, що нагадують вертухаїв з 30-х. Типу того - не злі, але тупі й ледачі і роблять зле в язням не від зненависті, а тому що так зручніше. Так Солженіцин про вертухаїв писав.

URL
2016-08-28 в 08:32 

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Veda_Klarity, Політизування Профа) Кілька років тому мене б закидали камінням)

URL
2016-08-28 в 08:39 

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
nolofinve-zp.diary.ru/p210234869.htm - закінчення казочки0

URL
2016-08-28 в 18:09 

danapria
Тиха вода греблі рве
nolofinve, Не знаю, але щось подібне мені траплялося. Ти й показував - щось про Майтімо в сибірських таборах.

2016-09-04 в 10:57 

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
danapria, А, згадав. На фікбуці є такий довгий фік про Майтімо в полоні, де орки дуже схожі на вертухаїв з Солженіцина. Тільки я назву вже забув.

URL
   

Barad Eithel

главная