пятница, 26 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
четверг, 25 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Пройшовся по візитках і проголосував. Зацікавив фандом Сабатіні - одразу згадалося дитинство і відважний капітан Блад. Ірландець за походженням, однак.
Окрім того є фандом Ірландії, котрий я теж буду навідувати. Ну, і всі фандоми, де є у мене приятелі - хоча б потрошку.
Пишу оповідання-міді на 2 левел, щось іде важкувато. Ні, я знаю і сюжет, і про що писати, але це все тягне на солідну повість, і я стискаю текст як можу.
А все таки шкода, що Сильм не зібрався знову. Хоча такий пелевінський "зліт вільної думки" дійсно був можливим тільки один раз у якості ексклюзиву.
А до великого фіку про Нолофінве у мене, мабуть, дійдуть руки вже після ФБ. Бо тут же ще й перекладацька діяльність застрягла на півдорозі...
Окрім того є фандом Ірландії, котрий я теж буду навідувати. Ну, і всі фандоми, де є у мене приятелі - хоча б потрошку.
Пишу оповідання-міді на 2 левел, щось іде важкувато. Ні, я знаю і сюжет, і про що писати, але це все тягне на солідну повість, і я стискаю текст як можу.
А все таки шкода, що Сильм не зібрався знову. Хоча такий пелевінський "зліт вільної думки" дійсно був можливим тільки один раз у якості ексклюзиву.

А до великого фіку про Нолофінве у мене, мабуть, дійдуть руки вже після ФБ. Бо тут же ще й перекладацька діяльність застрягла на півдорозі...
среда, 24 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
20.07.2013 в 22:20
Пишет fandom Hetman & Co 2013:URL записи
Українці і всі, хто любить Україну - голосування за візитку гетьманської команди, а також всіх інших, котрі припали до душі тут - fkvote-2013.diary.ru/p190183996.htm?from=last&n...
вторник, 23 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Про тебя говорят: «ОРЗ – оба рога в землю». Правду говорят и ты это знаешь. Ты берёшь форс-мажоры штурмом, а особо упрямые проблемы – в осаду; не признаёшь слова «невозможно», а отступление называешь слабостью или трусостью. Окружающие в курсе, что с тобой лучше дружить, чем ссориться. Ты умеешь и любишь дружить и защищать. Драться и нападать ты, разумеется, тоже умеешь. Более того, видя несправедливость и прочее зло, ты ощущаешь непреодолимое желание вмешаться и одолеть, если понадобится – с применением силы. Силу для одоления зла ты тоже ощущаешь. У тебя на это самое зло прямо-таки врождённая аллергия. Поэтому неудивительно, что в школе тебе регулярно прилетало за драки и прочее недопустимое поведение. Зато на физкультуре тебя, наверное, хвалили. Последнее, впрочем, не обязательно.Так как то, что просыпается в тебе при виде зла – даже не сила, а Ярость, а ты – воин. Тебя боятся и уважают. Или ненавидят. Или пытаются провести, пользуясь твоей «солдатской» прямолинейностью. Или обещают: «встречу – урою!» Ну, это ещё поглядим, кто кого уроет, не так ли?
Пройти тест
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Для тих, хто бачить сни...
Приснився старий вокзал, жовтий, зі шпилем, нагадував зовні протестантську кірху.. Від нього відправлявся потяг з мертвим машиністом. Небіжчик усміхався застиглим усміхом. На запилюженій площі товста баба продавала льодяники і зацукровану вату. У мене був квиток - старовинний прямокутничок твердого картону, що їх ото кондуктори пробивали щипцями. Зеленого кольору. Люди пхалися до вагонів з квитками і без квитків, дехто вже витеребився на дах. А я все ніяк не міг змусити себе увійти у вагон - на тому й прокинувся.
Приснився старий вокзал, жовтий, зі шпилем, нагадував зовні протестантську кірху.. Від нього відправлявся потяг з мертвим машиністом. Небіжчик усміхався застиглим усміхом. На запилюженій площі товста баба продавала льодяники і зацукровану вату. У мене був квиток - старовинний прямокутничок твердого картону, що їх ото кондуктори пробивали щипцями. Зеленого кольору. Люди пхалися до вагонів з квитками і без квитків, дехто вже витеребився на дах. А я все ніяк не міг змусити себе увійти у вагон - на тому й прокинувся.
понедельник, 22 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
22.07.2013 в 13:23
Пишет riweth:Обрывок книжной страницы
Он ей говорит: "Здравствуй, милая, это я
Я дошел, открывай мне скорее, я так устал.
Видишь, молнии небо беспамятное кроят,
А в прорехах одна бездонная пустота..."
И она говорит, мол, пошире держи карман.
И она говорит: "Не позволю тебе пройти".
А в глазах у нее - только ядерная зима,
Только злая напасть из выстуженных квартир.
У него, понимаете, нет сияния надо лбом.
Просто он зарекался, что быть им всегда вдвоем.
Он ей говорит: "Моя милая, слава бо..."
И уносит буран остальное за окоем.
URL записиОн ей говорит: "Здравствуй, милая, это я
Я дошел, открывай мне скорее, я так устал.
Видишь, молнии небо беспамятное кроят,
А в прорехах одна бездонная пустота..."
И она говорит, мол, пошире держи карман.
И она говорит: "Не позволю тебе пройти".
А в глазах у нее - только ядерная зима,
Только злая напасть из выстуженных квартир.
У него, понимаете, нет сияния надо лбом.
Просто он зарекался, что быть им всегда вдвоем.
Он ей говорит: "Моя милая, слава бо..."
И уносит буран остальное за окоем.
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
воскресенье, 21 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Оцей ось кліп дуже люблю. Він є відповіддю на те, чи може організованність і самопожертва зладнати з нападником, котрий переважає в силі. Ось для чого потрібна нолдорська єдність)
Links 2 3 4
А це кліп майже ремарківській по суті. Страшнуватий. Фільма цього я, правда, не бачив.
Links 2 3 4
А це кліп майже ремарківській по суті. Страшнуватий. Фільма цього я, правда, не бачив.
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Поки я гуляв на Острові, Перун повернувся до Києва. Новий Образ встановлено майже на тому самому місці, де був старий.
А вночі гроза була... Гарна.
10:03
Доступ к записи ограничен
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
суббота, 20 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Моє найулюбленіше свято - свято мого Бога-покровителя. Оскільки сьогодні язичницький буйний день, то Ноло розповість, як він дійшов до такого життя (відкинув широко розрекламований "Тайд" і обрав інший порошок")) Обіцяю і присягаюся не ображати почуттів віруючих жодної конфесії.
Філософічна маячня Ноло
Перевод
Знайшов відео з 2009 року - повернення Перуна.
На жаль цей Образ зліквідували "невідомі особи" напевне прихильники "чистоТайду", але язичники збираються встановлювати новий - якраз до ювілею зрозуміло чого))
АПД
Знайшов улюблену пісню на воскреслому з мертвих Простоплеєрі
Прослушать или скачать Сокира Перуна Вітри між мечів бесплатно на Простоплеер
пятница, 19 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
читать дальше
І Феанаро - бонусом.
читать дальше
Заздрю тим, хто був на тій безумній грі. Це вже класика - єдина і неповторна.
АПД: А тут зйомки з гри повністю.
max-fangorn.livejournal.com/
І Феанаро - бонусом.
читать дальше
Заздрю тим, хто був на тій безумній грі. Це вже класика - єдина і неповторна.
АПД: А тут зйомки з гри повністю.
max-fangorn.livejournal.com/
четверг, 18 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Клієнт запропонував мені роботу. Начільника служби особистої охорони.
Він був тверезий...
Він був тверезий...
среда, 17 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Цей фік цікавий тим, що він дає можливість подивитись на Арду зсередини -"очима канатоходця" себто очима Фінгона Астальдо. Котрий "Сильмариліона" не читав, і сприймає те, що з ним трапляється, дуже безпосередньо. Це ми знаємо, що для того, щоб відправити Еаренділя до Валінору потрібен був розгром в Нірнает і падіння Гондоліну, а щоб відіслати туди ж Ельвінг з сильмарилом, потрібен весь квест Берена, загибель Тінгола і напад Феанорінгів. І тільки не кажіть мені, що для цього щасливого збігу не було проторено доріжок - орли, ох уже ці орли)
Так от Фінгон з цього фіку, щира душа, котрий любить всіх, а ненавидить самого Моргота, починає помічати, що з якихось проторених доріжок йому і його близьким звернути не дають. Оскільки він все ж таки гордий нолдо, то ставати грунтом, на якому виросте чиясь звитяга, йому не хочеться. Однак - і звернути з доріжки він не може, як не може Тургон не відійти до Гондоліну.
Взагалі, по фіку, зі вказаного шляху вдалося звернути лише Фінголфіну. Передбачити поєдинок було неможливо - втім, це йому та іншим все одно не допомогло.
Так от Фінгон з цього фіку, щира душа, котрий любить всіх, а ненавидить самого Моргота, починає помічати, що з якихось проторених доріжок йому і його близьким звернути не дають. Оскільки він все ж таки гордий нолдо, то ставати грунтом, на якому виросте чиясь звитяга, йому не хочеться. Однак - і звернути з доріжки він не може, як не може Тургон не відійти до Гондоліну.
Взагалі, по фіку, зі вказаного шляху вдалося звернути лише Фінголфіну. Передбачити поєдинок було неможливо - втім, це йому та іншим все одно не допомогло.
вторник, 16 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
* * *
Возьми на радость из моих ладоней
Немного солнца и немного меда,
Как нам велели пчелы Персефоны.
Не отвязать неприкрепленной лодки,
Не услыхать в меха обутой тени,
Не превозмочь в дремучей жизни страха.
Нам остаются только поцелуи,
Мохнатые, как маленькие пчелы,
Что умирают, вылетев из улья.
Они шуршат в прозрачных дебрях ночи,
Их родина - дремучий лес Тайгета,
Их пища - время, медуница, мята.
Возьми ж на радость дикий мой подарок,
Невзрачное сухое ожерелье
Из мертвых пчел, мед превративших в солнце.
О. Мандельштам

Возьми на радость из моих ладоней
Немного солнца и немного меда,
Как нам велели пчелы Персефоны.
Не отвязать неприкрепленной лодки,
Не услыхать в меха обутой тени,
Не превозмочь в дремучей жизни страха.
Нам остаются только поцелуи,
Мохнатые, как маленькие пчелы,
Что умирают, вылетев из улья.
Они шуршат в прозрачных дебрях ночи,
Их родина - дремучий лес Тайгета,
Их пища - время, медуница, мята.
Возьми ж на радость дикий мой подарок,
Невзрачное сухое ожерелье
Из мертвых пчел, мед превративших в солнце.
О. Мандельштам

понедельник, 15 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ось такий Фіндекано від Дженні Дольфен. Як завжди у захопленні.


воскресенье, 14 июля 2013
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)