І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
26.07.2013 в 14:43
Пишет  Magnus Kervalen:

Ассоциативный Маэдрос

Посмотреть на Яндекс.Фотках
URL записи

@музыка: нема

@настроение: нормальне

@темы: сильмовське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
25.07.2013 в 20:38
Пишет  fandom Hetman & Co 2013:

fandom Hetman & Co 2013. Level 2. Драбблы

pda версия поста / открыть все каты

URL записи

@музыка: козацький марш

@настроение: хороше

@темы: ФБ

03:12

ФБ-шне

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Пройшовся по візитках і проголосував. Зацікавив фандом Сабатіні - одразу згадалося дитинство і відважний капітан Блад. Ірландець за походженням, однак.
Окрім того є фандом Ірландії, котрий я теж буду навідувати. Ну, і всі фандоми, де є у мене приятелі - хоча б потрошку.
Пишу оповідання-міді на 2 левел, щось іде важкувато. Ні, я знаю і сюжет, і про що писати, але це все тягне на солідну повість, і я стискаю текст як можу.
А все таки шкода, що Сильм не зібрався знову. Хоча такий пелевінський "зліт вільної думки" дійсно був можливим тільки один раз у якості ексклюзиву.:gigi:
А до великого фіку про Нолофінве у мене, мабуть, дійдуть руки вже після ФБ. Бо тут же ще й перекладацька діяльність застрягла на півдорозі...

@музыка: нема

@настроение: спати час

@темы: ФБ, особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
20.07.2013 в 22:20
Пишет  fandom Hetman & Co 2013:

Fandom Hetman & Co 2013. Level 1. Визитка
URL записи




Українці і всі, хто любить Україну - голосування за візитку гетьманської команди, а також всіх інших, котрі припали до душі тут - fkvote-2013.diary.ru/p190183996.htm?from=last&n...

@музыка: нема

@настроение: гарне

@темы: ФБ

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ты — Воин
Про тебя говорят: «ОРЗ – оба рога в землю». Правду говорят и ты это знаешь. Ты берёшь форс-мажоры штурмом, а особо упрямые проблемы – в осаду; не признаёшь слова «невозможно», а отступление называешь слабостью или трусостью. Окружающие в курсе, что с тобой лучше дружить, чем ссориться. Ты умеешь и любишь дружить и защищать. Драться и нападать ты, разумеется, тоже умеешь. Более того, видя несправедливость и прочее зло, ты ощущаешь непреодолимое желание вмешаться и одолеть, если понадобится – с применением силы. Силу для одоления зла ты тоже ощущаешь. У тебя на это самое зло прямо-таки врождённая аллергия. Поэтому неудивительно, что в школе тебе регулярно прилетало за драки и прочее недопустимое поведение. Зато на физкультуре тебя, наверное, хвалили. Последнее, впрочем, не обязательно.Так как то, что просыпается в тебе при виде зла – даже не сила, а Ярость, а ты – воин. Тебя боятся и уважают. Или ненавидят. Или пытаются провести, пользуясь твоей «солдатской» прямолинейностью. Или обещают: «встречу – урою!» Ну, это ещё поглядим, кто кого уроет, не так ли?
Пройти тест


@музыка: Б. Окуджава Когда воротимся мы в Портленд

@настроение: покращення уже сьогодні

@темы: тести

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Рефлексіїї гендерного шовініста Ноло

@музыка: Нема

@настроение: Гидке

@темы: Особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Для тих, хто бачить сни...
Приснився старий вокзал, жовтий, зі шпилем, нагадував зовні протестантську кірху.. Від нього відправлявся потяг з мертвим машиністом. Небіжчик усміхався застиглим усміхом. На запилюженій площі товста баба продавала льодяники і зацукровану вату. У мене був квиток - старовинний прямокутничок твердого картону, що їх ото кондуктори пробивали щипцями. Зеленого кольору. Люди пхалися до вагонів з квитками і без квитків, дехто вже витеребився на дах. А я все ніяк не міг змусити себе увійти у вагон - на тому й прокинувся.

@музыка: нема

@настроение: сіре, мов солдатське сукно

@темы: особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
22.07.2013 в 13:23
Пишет  riweth:

Обрывок книжной страницы
Он ей говорит: "Здравствуй, милая, это я
Я дошел, открывай мне скорее, я так устал.
Видишь, молнии небо беспамятное кроят,
А в прорехах одна бездонная пустота..."

И она говорит, мол, пошире держи карман.
И она говорит: "Не позволю тебе пройти".
А в глазах у нее - только ядерная зима,
Только злая напасть из выстуженных квартир.



У него, понимаете, нет сияния надо лбом.
Просто он зарекался, что быть им всегда вдвоем.
Он ей говорит: "Моя милая, слава бо..."
И уносит буран остальное за окоем.

URL записи

@музыка: Нема

@настроение: Похмільне

@темы: Поезія

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
читать дальше

@музыка: все той же Рамштайн

@настроение: Щоб понеділок не починався у суботу, не треба пити у неділю

@темы: Особисте, язичництво

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Оцей ось кліп дуже люблю. Він є відповіддю на те, чи може організованність і самопожертва зладнати з нападником, котрий переважає в силі. Ось для чого потрібна нолдорська єдність)

Links 2 3 4


А це кліп майже ремарківській по суті. Страшнуватий. Фільма цього я, правда, не бачив.

@музыка: Rammstein - Links 2 3 4

@настроение: прогуляв два вихідних

@темы: рок, кліпи

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)


Поки я гуляв на Острові, Перун повернувся до Києва. Новий Образ встановлено майже на тому самому місці, де був старий.
А вночі гроза була... Гарна.

@музыка: нема

@настроение: хороше

@темы: язичництво

10:03 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)


Моє найулюбленіше свято - свято мого Бога-покровителя. Оскільки сьогодні язичницький буйний день, то Ноло розповість, як він дійшов до такого життя (відкинув широко розрекламований "Тайд" і обрав інший порошок")) Обіцяю і присягаюся не ображати почуттів віруючих жодної конфесії.
Філософічна маячня Ноло

Перевод

Знайшов відео з 2009 року - повернення Перуна.

На жаль цей Образ зліквідували "невідомі особи" напевне прихильники "чистоТайду", але язичники збираються встановлювати новий - якраз до ювілею зрозуміло чого))

АПД
Знайшов улюблену пісню на воскреслому з мертвих Простоплеєрі


Прослушать или скачать Сокира Перуна Вітри між мечів бесплатно на Простоплеер

@музыка: Сокира Перуна "Вітри між мечів"

@настроение: ввечері на Хортицю...

@темы: язичництво

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
читать дальше

І Феанаро - бонусом.

читать дальше
Заздрю тим, хто був на тій безумній грі. Це вже класика - єдина і неповторна.

АПД: А тут зйомки з гри повністю.

max-fangorn.livejournal.com/

@музыка: Теленіс Нолдор

@настроение: нормальне

@темы: сильмовське

16:59

А що?

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Клієнт запропонував мені роботу. Начільника служби особистої охорони.
Він був тверезий...

@музыка: Нема

@настроение: Не день, а дурдом

@темы: Особисте, білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Цей фік цікавий тим, що він дає можливість подивитись на Арду зсередини -"очима канатоходця" себто очима Фінгона Астальдо. Котрий "Сильмариліона" не читав, і сприймає те, що з ним трапляється, дуже безпосередньо. Це ми знаємо, що для того, щоб відправити Еаренділя до Валінору потрібен був розгром в Нірнает і падіння Гондоліну, а щоб відіслати туди ж Ельвінг з сильмарилом, потрібен весь квест Берена, загибель Тінгола і напад Феанорінгів. І тільки не кажіть мені, що для цього щасливого збігу не було проторено доріжок - орли, ох уже ці орли)
Так от Фінгон з цього фіку, щира душа, котрий любить всіх, а ненавидить самого Моргота, починає помічати, що з якихось проторених доріжок йому і його близьким звернути не дають. Оскільки він все ж таки гордий нолдо, то ставати грунтом, на якому виросте чиясь звитяга, йому не хочеться. Однак - і звернути з доріжки він не може, як не може Тургон не відійти до Гондоліну.
Взагалі, по фіку, зі вказаного шляху вдалося звернути лише Фінголфіну. Передбачити поєдинок було неможливо - втім, це йому та іншим все одно не допомогло.

@музыка: нема

@настроение: нормальне

@темы: сильмовське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)


@музыка: Lord of The Rings

@настроение: прокачується

@темы: сильмовське, кліпи

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
* * *

Возьми на радость из моих ладоней
Немного солнца и немного меда,
Как нам велели пчелы Персефоны.

Не отвязать неприкрепленной лодки,
Не услыхать в меха обутой тени,
Не превозмочь в дремучей жизни страха.

Нам остаются только поцелуи,
Мохнатые, как маленькие пчелы,
Что умирают, вылетев из улья.

Они шуршат в прозрачных дебрях ночи,
Их родина - дремучий лес Тайгета,
Их пища - время, медуница, мята.

Возьми ж на радость дикий мой подарок,
Невзрачное сухое ожерелье
Из мертвых пчел, мед превративших в солнце.

О. Мандельштам



@музыка: нема

@настроение: втомився

@темы: поезія

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ось такий Фіндекано від Дженні Дольфен. Як завжди у захопленні.



@музыка: нема

@настроение: понеділок...

@темы: сильмовське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ерве Базен

"Подружнє життя"


читать дальше



@музыка: нема

@настроение: недільне

@темы: літературне