І ще того ж...

13.06.2015 в 11:50

Пишет  Артафиндэ Инголдо:

В дополнение к недавно покраденным...
В обоих случаях изображены Турукано, Майтимо, Финдэкано и Артафиндэ. При чём, на второй явная месть за первую судя по выражениям лиц.
А ещё мне интересно, мне одному кажется у Турьо маньячное выражение лица? И что такого он сказал своему лучшему другу, что заслужил такой недовольный взгляд? Да и Финьо явно чем-то не доволен... )))

@темы: сильмовське, білочки

---

О как)

12.06.2015 в 11:13

Пишет  Артафиндэ Инголдо:

09.06.2015 в 08:05

Пишет  venwe:

Бесконечно милый новый арт от choistar с возродившимся и воссоединившимся финвятником и Маглором, который пока не умирал и не возрождался.


Финрод — самый заботливый братик, у Фингона с Маэдросом полная идиллия, у Феанора в буквальном смысле полыхает зад от осознания его нынешнего положения, а Маглор просто очень хочет потискать маленького Нельо, но не может.

@темы: сильмовське, білочки

---

Цікавинка

Натрапив ось на таку секретну спільноту. Так і повіяло молодими роками і старим добрим глюколовством. Шкода, що нема на це часу - та я й не можу сказати, що щось там пам ятаю.) А вигадувати не хочеться.

@темы: сильмовське, білочки

---

Особисте

Одну важливу справу вирішено на мою користь. З цього приводу варто випити.

@темы: особисте

---

Питаннячко

Коли Ороме організував евакуацію, чи були (могли бути) напади орків на ельфів, що тяглися до моря? Утумно до того часу вже не було, але Саурона "не знайшли", і теоретично частина тварей могла концентруватись довкола руїн Ангбанду. До речі - ще одне питання: чи дуже постраждав Ангбанд у найпершій війні?
І ще цікаво - чи були тоді у ельфів мечі? Особисто я схиляюсь до списів та ножів, як до більш простого варіанту. Але може мечі мали ватажки -Інгве, Ельве, Фінве, Ольве... Ну може ще декілька - Магтан, Кірдан.
Взагалі, телері на тому марші нагадують мені наших "аватарів")

@темы: сильмовське

---

Угу, в Гондорі нині так...

06.06.2015 в 12:46

Пишет  jams:

вид на Донецк из Мариуполя )))

@темы: білочки

---

Щоденне

Орчатник своє отримав. Сунуться ще - отримають знову.
Глибоко особисте - чого я ніколи не вибачу оркам, так це того зимового дня у Києві, коли я раптом повірив, що у нас нарешті все буде гаразд
А потім почалася війна.

@темы: особисте

---

Гондорське

Сьогодні орчатник щось надто розгулявся. Подивимось, що буде далі.

@темы: особисте

---

Від дальнобійника - не чекай

02.06.2015 в 20:18

Пишет  jams:

поющий дальнобой как всегда шикарен )

02.06.2015 в 14:54

Пишет  AnchorPoint:

@темы: українське

---

Про структуру волі

01.06.2015 в 22:44

Пишет  Klod:

Юрко Іздрик

повертаєш додому в сади содому
шоппінг-тур у гоморру з заїздом у мекку
загалом доля світу цього відома
тож без сенсу втікати навіть далеко
повертаєш додому сади сивіють –
бо ранкові тумани і бабине літо
і недійсна тут будь-яка дія –
дійсність сплавлена сонцем у мідні злитки
дійсність – травлені місяцем срібні кулі
обірвались натягнуті небом нитки
все що було майбутнім – стало минулим
розгорнулися древні сувої і звитки
ми з тобою застигли стовпами солі
ми з тобою як завше — сіль цього світу
у структурі кристалів – формула волі
у структурі волі – здатність любити

@темы: поезія

---

Цікавинка

Те, що Росія застрягла в 40-х роках минулого століття і зараз плавно сповзає в тридцяті - видно всім. А от у нас доволі велику частину люду можна назвати - "наша проста середньовічна людина"
В середньовіччі - що б там не казав пан Генрик Сенкевич - патріотизму в сучасному розумінні не існувало, це поняття є ровесником пана Генрика.
Проста ж середньовічна людина:
- Знає тільки своє село (місто,цех, клан)
- Байдужа до того, хто при владі вище старости, або мера - аби годували і не дуже обтяжували податками.
- Байдужа то того, який "добрий герцог" займе місто, і виносить хліб-сіль кожному.
- Поливає лайном дійсно доброго, або слабкого герцога, однак, якщо герцог накаже висікти з десяток крикунів, починає його вихваляти за "сильну руку"
- Більше дивиться на релігійну різницю, аніж на національну.
- Легко переймає мову і закони чергового переможця
І вилізти з цього середньовічного болота важко, або й зовсім неможливо.
Біда в тому, що "наша проста середньовічна людина" має право голосу, хоча Ніцше рекомендував для неї батога.

@темы: білочки

---

Питаннячко

Чомусь згадав свій старий фік про те, як Феанаро одружився з телере. І оце прийшло мені до голови... Пані Міріель... Срібноволоса. Тендітна. В чомусь пофігістка - народила, втомилась, і до Мандосу.
Ніенна і ко свого часу запевняли, що вона не нолде, а з отих макоцвітних еллере-ахів.
Ну, а якщо вона таки дійсно не нолде? А телере, до того ж не королівського роду, тобто не донька Ольве.
Всі комплекси Феанаро можна пояснити одним махом. І злість на брата - Індіс королівна-ваніе, а ваніари за статусом ніби вищі і від нолдор, і від телері. І ставлення до "родичів матері" - класичний приклад шовінізму, коли напівкровний хоче забути про своє походження. І психопатичний характер - "я крутіший за яйце".
Чому про це ніде не сказано? В нолдорського літописця рука не піднялась)

@темы: сильмовське

---

Пташенята)

29.05.2015 в 17:35

Пишет  jams:

ггг) какая няшность)

@темы: українське

---

Читальний зал

Погортав "Потоп" Сенкевича, бо читати все підряд ніколи було. В основному перечитав батальні сцени, та розумування пана Генрика про тодішній політес.
Пан Генрик намагався схрестити вужа і їжака, тобто пояснити події 17 століття патріотизмом 19 століття. Але він в одному правий - в ті часи дуже велику роль грали релігійні відмінності. Якби шведи були католиками, а не лютеранами, то етнічну Польщу вони б зайняли без проблем.
Пан Кміціц і його Оленька - етнічні білоруси. Ясна річ - ополячені Але їхня челядь говорить місцевою мовою, маєтки знаходяться на території Білорусі та на Смоленщині, колись віджатій москалями у ВКЛ.
Оскільки ВКЛ не було завойоване Польщею, виходить що місцева шляхта забула мову та звичаї за двісті років. Така собі повзуча інвазія.
Згадавши пригоди пана Анджея, можна зробити висновок, що сябри колись були круті, та й дуже круті) Але менш стійкі на розкладаючий вплив іноземців, аніж русини, вони ж українці.
Війна в ті часи - це просто пісня якась. Найбільше мені сподобався епізод з добуванням провіанту на своїх же землях. Зрештою - в ті часи так і воювали, але де тоді в лиха взятися патріотизму.
А взагалі - шикарно. Провіант у своїх же хлопів беруть з бою. Закриваються у фортецях, а біженців зоставляють за ворітьми, де їх вбивають і гвалтують шведські солдати. Трохи що не так - шмагають бургомістра, шанованих міщан, і навіть небагатих шляхтичів.
Пане Генріку, ваших героїв дійсно врятувала Матка Боска. Якби ворог не наступив на релігійний мозоль, при такому ставленні до населення Річ Посполита пішла б під три чорти на сто років раніше. Зрештою - це саме її і погубило, хамське ставлення до всіх і вся і дурнувата шляхетська вольность.

@темы: літературне

---

Угу...

25.05.2015 в 18:19

Пишет  jams:

Правильная версия клипа Полины Гагариной

@темы: білочки

---

Навесні - осіннє

25.05.2015 в 22:44

Пишет  Klod:

Сергій Жадан

Глибокі подвір'я, на яких уночі не чути нікого,
Лише яблука падають в жорстку траву, пробиваючи листя.
Жінки у вересні чутливі, наче пальці сліпого,
Наче в кожній із них ще один голос прокинувся і оселився,

І озивається тепер до мене, і говорить зі мною,
І пояснює мені речі – таємні та очевидні:
Що навіть вода у вересні темною стає і мутною,
Пам'ятаючи все, що з нею трапилося в липні;

Що у вересні жіноче дихання гріє, ніби каміння,
Прикладаєш його до горла, аби спинити застуду,
Що в жінок восени прокидається дивне вміння -
Бачити в темряві кожну стежку і кожну споруду;

Що навіть остання вуличка зі своїми псами,
З брамами зачиненими і нічними трамваями
Є прихистком для нас усіх із нашими голосами,
Є притулком для світел, які ми в собі тримаємо.

Тепер і нам, думаю я, доведеться пройти крізь зиму,
Яка вже стоїть і чекає за міською стіною.
Навіть якщо я вас і не виведу, я все одно ітиму,
Тож і ви не спиняйтеся, ідучи за мною.

А всім, хто лишається тут, у своїх вересневих будинках,
Чоловікам і жінкам, дітям, старим і пропащим,
Всім, хто просіює час в аптеках, школах, на ринках,
Всім, хто збирав дбайливо свої кольори і пахощі,

Всім ряженим і переродженим, хворим і порятованим,
Всім стійким і розгубленим під темрявою терпкою,
Всім, хто любить у цьому місті без сумніву та утоми,
Всім вам теплої зими і тихого спокою.

Інею вам на дахах, сонця на гратах.
Гарячої вам зневаги і знання головного.
Народжуйте веселих дітей.
Помирайте в своїх кімнатах.
Кидайте це чортове місто.
Повертайтеся в нього.

@темы: поезія

---

Упав і вмер

23.05.2015 в 06:12

Пишет  jams:

бгггг))))

22.05.2015 в 19:25

Пишет  listik22:

Дико ржала
Vitalii Chepynoga

Газета.ру: Украина обнищала, есть нечего, прилавки магазинов полупусты. Жители столицы выбрасывают собак, поскольку их нечем кормить, даже таких маленьких как йорков…

Ну да, українські “йорки” такі прожорливі, що страх один! Їдять як не в себе… Нажаре цілу сковородку картоплі і сидить їсть з ковбасою… І бухають по-чорному, а потом – п’яні пєсні, драка-поножовщина… То їх, конєшно, викидають…

А потом викинуті йорки собираються в стаї, дичавіють, тіряють всякий человечєський облік і довгими колонами вночі йдуть на Схід, в АТО… Глаза налиті кров’ю, виють страшно… Даже бультер’єри їх бояться в цей час і залазять під кровать чи під одіяло…

Полк собаки-Барабаки спеціального назначенія...

На фронті такі йорки дуже ціняться… Вони залазять незамітно в портупею деенеровських командірів і вигризають почку… Смерть – мгновенна…

Але українські силовики їх тоже не люблять… Бо жруть багато, і бухають не в мєру… З фронту їх також проганяють… То вони вертаються назад в Київ, на побивку… Отак і тиняються - туда-сюда… Йорки-призраки Києва, безбашенні солдати фортуни…

@темы: білочки

---

Мужик реально герой

23.05.2015 в 06:12

Пишет  jams:

22.05.2015 в 19:51

Пишет  listik22:

Господи , ребята , наконец то !

Из плена освобожден командир «киборгов» Кузьминых

Сегодня, 22 мая, освобожден из плена командира 90-го батальона 81-й бригады Олег Кузьминых, который защищал Донецкий аэропорт. Об этом сообщил ЛІГАБізнесІнформ источник, знакомый с ходом переговоров.

Информацию подтвердил волонтер Виктор Майстренко, который также занимается вопросами освобождения украинских пленных. Он отметил, кроме того, что освобожденных должно быть много. «Сейчас российское телевидение снимет про четверых других пленных кино, что они остаются в «ДНР» и «хунту» ненавидят - и все», - сообщил он.

При этом волонтер отметил, что задержанных сотрудников ГРУ Украина не отдает. В обмен на украинцев российской стороне будут переданы другие задержанные. «Там двоих одиозных. Одного из Харькова. Идеолога русского мира. Его давно хотели. Фамилию не помню», - сказал Майстренко.

Ранее сегодня президент Украины Петр Порошенко сообщал, что завершилась «большая работа, которую провели в гуманитарной подгруппе в трехсторонней контактной группе». «Сегодня с высокой вероятностью удастся освободить командира 90-го батальона 81-й бригады нашего «киборга» Кузьминых, который уже много недель находится в плену и есть большая надежда, что сегодня вечером он уже будет дома. Будем молиться, чтобы сегодня эта операция завершилась успешно», - сообщил Президент.

Кузьминых с группой сослуживцев попал в плен к пророссийским террористам 20 января. 22 января российские СМИ продемонстрировали видеозаписи издевательств россиян над пленными киборгами.

@темы: українське

---

Рольове

Помітки щодо форумки

Моє бачення Фіндекано - гарячкуватий хлопець, котрий намагається бути спокійним і виваженим. У нього це не завжди виходить, хоча приклад є - батько і деякою мірою Майтімо (ігровий Феанаріон тут не запальний, а швидше розважливий.) До речі, тутешній Майтімо настільки не схожий на моє уявлення про Рудого взагалі, що я іноді не знаю, як Фіндекано має на нього реагувати. Всі персонажі занадто серйозні - знов таки, це для мене винос розуму, я бо звик до того, що нолдор це щось на зразок нацгвардійців вояків з певним почуттям гумору. А тутешні нолдор мені чимось нагадують похмурих першодомівців з ПТСР. Ні, вони і гарні, і трагічні, але трішки яких-то радощів, навіть на війні, не завадило б. Все якось надто похмуро - власне це тільки моя думка, але конфлікт поміж двома частинами рушення надто "людський". Хоча б тому, що для безсмертного ельфа загибель родича є подією травмуючою, але він має її сприймати як довгу розлуку, а не як вічну втрату. Оскільки люди, навіть віруючі, загибель рідних сприймають як таки втрату, і таки вічну, то їхня реакція на осіб, повинних, хоч і опосередовано, в цих смертях, була б саме такою, як у мітрімських нолдор. В Сильмі, до речі, опісля появи Фіндекано на орлі з пораненим Майтімо пристрасті потиху пригасають, і уже через деякий час нолдор відносно спокійно спілкуються між собою, а конфлікти провокують першодомівці на зразок Карністіра.
Так от, серед оцих похмурих пристрастей мій Фіньо якийсь "неправильний" нолдо. Він миротворець - намагається примирити всіх і кожного (рятувати - це його фах). Він не вірить від початку в зраду Майтімо і взагалі вважає, що в Лосгарі стався нещасний випадок, або напад - решта "на рівні інтуїції" одразу розпізнає, що Феанаро кинув рушення. Винним в усіх бідах воїнства Фіндекано вважає себе і Моргота, саме в такому порядку. І дуже дивується, що інші не хочуть цього зрозуміти. Сам же він вперто не хоче зрозуміти, що людям ельфам легше знайти винних у нещасті, аніж зазирнути у власну душу.
Через оцей свій світогляд Фіньо часто влипає в різні історії, карається, мучиться, але не кається)
Взагалі, в його душі дві святині - батько, якого він обожнює, і побратим, до якого він дуже привязаний. Всі конфлікти з батьком можуть мати лише одне коріння - Фіндекано здається, що до його друга неналежне або непоштиве ставлення. Власне - і його миротворчі прагнення з роду намагань склеїти розбитого глека і повернути ті часи, коли їм з Майтімо жилося легко і приємно.

@темы: сильмовське

---

Вони вже...

20.05.2015 в 08:29

Пишет  jams:

LiL


Російська армія єдина в світі зрікається своїх солдат. Втім - чого дивуватись, тисячі радянських військовополонених померли від недоїдання тому, що Сталін не захотів укладати угоду з міжнародним Червоним Хрестом.
Російських військ в Україні нема... Ну-ну..

@темы: українське