І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Очікуємо Дня незалежності з цікавістю - сунуться, чи ні...



І щоб воно здохло...

@темы: білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
13.08.2015 в 16:55
Пишет  Klod:

Іван Андрусяк

1
як мудро пахне скошена трава
як сонно сохне тиша над садами
і як на яблуневих островах
птахи непропорційно посідали

сидять собі і слухають траву
і небо все насичене травою
так солодко синіє наді мною
немовби я у ньому і живу

2
так – мудро пахне скошена трава
ще трохи соком – але більше духом
ще трохи сміхом – але більше вітром
який знетямивсь думати про вічне
гуляючи бездонними степами

і дотепер не думати не може
хоча степів давно уже нема

URL записи

@темы: поезія

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
А дійсно - вони відрізняються тільки виразом обличч.)

14.08.2015 в 21:07
Пишет  Tyelkormo Turkafinwe:

14.08.2015 в 21:30
Пишет  Артафиндэ Инголдо:

Отцы подоспели. )))
 Морьо, спасибо. )))
Феанаро, Нолофинвэ и Арафинвэ.



URL записи

URL записи

@темы: сильмовське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
09.08.2015 в 17:41
Пишет  дорогой Эсме:


Другий рік місто косить чума.
Не працюють навіть борделі й тюрма.
Скінчився хліб, скінчилась вода.
З культурного життя – лише хресна хода.
Ходимо, кличемо святих отців.
На зворотньому шляху підбираємо мерців.

Папське ім’я втрачає силу і міць.
Відьми звільняються з робочих місць.
Сенс ворушити цю каламуть?
Що тут гадати? Всі й так помруть.
Яка різниця, що скажуть зірки?
Середні віки такі Середні зірки.

читать дальше

(q) Жадан написав нове

URL записи

@темы: поезія

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
09.08.2015 в 23:44
Пишет  Артафиндэ Инголдо:

Ура!
Один из немногих вариантов, когда мне реально нравится, как нарисованы первенцы трёх Домов Нолдор.

by Choistar



URL записи

@темы: сильмовське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Не можу згадати, чий це був фік про техноФеанорінгів. Там ще вони віджимали у телері катери або рибальські шхуни на дизельному ходу.

@темы: сильмовське.

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Зозуле,
зупинися хоч на мить
Коли кувати ти розпочинаєш
Душа моя засмучена
болить

Здається це написав Накатомі.

Мудрий японець хотів сказати, що зозуля віщує довголіття лише йому. А є ще хтось, хто вже зозулі не почує.
На Хортиці нам колись кувала зозуля довго. Збрехала отже.
Бабича ховають завтра. Світлого шляху, брате.

@темы: особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
26.07.2015 в 11:21
Пишет  riweth:

Місто Ха
Що не рік – то невдалий, а що не доба – лиха.
В понеділок дощі повертаються в місто Ха,
З понеділка проїзд дорожчає і проліт…
Ти не думай, що це печаль – це така пиха,
Що життя не прожив, а пробився і проштовхав,
Вторгував за лід,
За сушений глід,
У небес, землі,
У тіней, і примар, і у духів сусідніх хат.
читать дальше
URL записи



Бабича Славки вже нема. Не можу повірити.

@темы: поезія

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Погортав новини. Ярошу медаль імені Феанора і червоночорний плащ.
І щось мені не хочеться розвивати далі тему Першого Дому...

@темы: білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Зараз як ніколи будь-кому потрібна доза здорового оптимізму. Тільки де її взяти...

@темы: особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Якщо рекетир начепить на себе червоночорний прапорець, він все одно зостанеться рекетиром.
А взагалі - довгі вуха ФСБ стирчать з цієї історії аж бігом.
В такий час їздити на розборки з гранатометом можуть лише бандити або придурки.

@темы: українське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Влад був крутим мужиком - тому на нього і нагнали що вампір)

07.07.2015 в 12:30
Пишет  riweth:

Что не сделало турецкое оружие, то сделало трансильванское золото
Мне тут один друг сказал, что я ужасно крута, раз умею писать на заказ. На самом деле на заказ я пишу медленно и печально, но это забавный опыт. Это - стихотворение-сказка, обещанная Тайрэну хрен знает когда в качестве маленького приза. Договор дороже денег, но я все никак не могла поймать волну. Однако поймала.
Надеюсь, в качестве вгруза на игру и вообще - покатит. На историческую правду и кривду - не претендую.

Там Дракула, правда-правда, честно-честно. Герой и умничка, а не вупыр, вомпэр и шось такэ зубасто

URL записи

@темы: поезія

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Коли скінчиться Браголлах, то все таки напишу оповідання про Міріель-телері. чомусь текст почав укладатись в голові лише зараз. Це будуть дуже мілітаризвані нолдор, мажори-ваніар і вічно нетверезі підданці Ольве. І присвячу каноністам.

@темы: сильмовське, білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Брати і сестри во толкінізмі, з технічних причин я буду перебувати у віртуалі рідше ніж завжди. Я намагатимусь не покидати надовго любих нолдор з Непокою, але Фіндекано може раптово зникнути з екрану. У мене з собою буде планшет, але проблеми можуть бути саме зі зв язком.
Всіх люблю і вірю, що день настане. Auta i lome!

@темы: особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
24.06.2015 в 19:58
Пишет  Elletrin:

Я трону струны...

Звенели струны мои стальные: "Зачем тебе сердце, покой и дом?"
Рассветы ржавы, закаты серы, и море сковано вечным льдом.
Я небо клял столько раз без счета, что боги бросили этот край.
Я столько раз все терял и верил, что снова выйду в ночную даль,
И будет ветер, костер и луны, и сотни звезд надо мной во тьме.
Я трону струны – и мрак отступит, и солнце ляжет в ладони мне.

читать дальше
URL записи


@темы: поезія

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
21.06.2015 в 19:08
Пишет  Narwen Elenrel:

Карта Белерианда
Огромная, на русском и перерисованная в том стиле, который лично мне нравится больше, чем оригинальный. И здесь есть самые северные области Белерианда.
Для словески - самое то)))


(кликабельно)


URL записи

@темы: сильмовське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
В ніч на Сонцестояння - всім добра і світла. А ще міцної Купальської любові.

@темы: язичництво

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
17.06.2015 в 09:29
Пишет  riweth:

Анархист Матюкайленко и мировая закулиса: рептилоид
Рептилоид был синий, чешуйчатый и пах карамелькой. Ну, потому что он карамельки все время грыз. Когда рептилоид зашел в лагерь анархиста, там все спали, и даже отец Павел, который в противном случае непременно бы долго крестился, а потом сошел с ума. Анархист Матюкайленко нес стражу и бил комаров. Переплюйка тихо струилась, неся по течению не вражий труп, но спящего пьяного лесника, сложившего губы трубочкой и выдувающего со свистом что-то вроде «бери ложку, бери бак, нету ложки — беги так».
Рептилоид появился из предутреннего тумана, грустный, как сороконожка, и его большие немигающие глаза уставились на анархиста Матюкайленко — по крайней мере, анархисту с перепугу так показалось.

- Ты ошибся, - выдавил Матюкайленко. - Употребляли сегодня по течению выше. К леснику родня приехала.
- Иди ты в жопу, - грустно сказал рептилоид и добавил, - ссссс...
- Ого, как тебя, - покачал головой анархист, оправившись от первого шока — он вообще был морально устойчив, особенно после удара веслом во время знаменитого боя на пароме, когда будку паромщика отжал главгад Борис, канат достался приятелю интервента Валеры, а анархисту и его ребятам как-то пришлось отбивать проход, вернее, проплыв в Дубки, где уже топилась баня, - угораздило.
- Я — продукт коллективного бессознательного, - вздохнул рептилоид и снова добавил, - ссс.. Хотите карамельку? Она с наркотиками. Правда, я не знаю, с какими, но людям нравится.
Тут анархист заметил на плоском, еле выделяющемся над поверхностью лица носу рептилоида крохотные очки в проволочной оправе.
- Эх ты, - сказал он. - А еще тайное мировое правительство! Туды ее в качель. Как маленький. Карамельки!
- Ссс, - печально ответил рептилоид. - Но если ты ищешь однополой любви, то учти: я вооружен. У меня бластер со слабительным.
- Бедняга, - разжалобился анархист Матюкайленко. - Садись чаю попьем. А потом научу тебя пулемет собирать. Может, еще человеком станешь...

URL записи

@темы: українське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Хочу кишенькове видання Сильму. Легке й компактне. На обкладинці - такий суворий нолдорський літописець. А опісля кожної глави кілька чистиз листків під заголовком: напиши більш щасливу версіію))
Щоб не було зради, а тільки перемога)

@темы: сильмовське, білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)


@темы: музика