Так говорив Заратустра...
- Людина - це линва, напнута між звіром і надлюдиною, - линва над прірвою...
- Я люблю того, хто розтринькує свою душу, не сподівається подяки і не віддячує сам - бо він завжди дарує, і не прагне себе шкодувати...
- Немає пастиря - є лише отара... Кожен хоче рівності, всі рівні - а хто має іншу думку, той сам іде в божевільню.
- Здобути собі право на нові цінності - то найстрашніший здобуток витривалого і святобливого духу...
- Те, що кожен має право навчитися читати, надовго псує не лише письмо, але й думку...
- Колись Дух був Богом, потім він став людиною, а тепер стає взагалі потолоччю.
- Убивають не гнівом, а сміхом...
- З людиною буває те саме, що й з деревом. Що більше прагне вона вгору до світла, то дужче тягнуться її корені вниз, у землю, в морок, у глибину - до зла...
- Війна і мужність звершили більше великих справ, аніж любов до ближнього. Не співчуття ваше, а ваша хоробрість рятувала досі знедолених
- Вороги наші мають бути гідні ненависті, а не самої зневаги. Своїм ворогом ви повинні пишатися - тоді успіхи вашого ворога будуть і вашими успіхами.
- Непослух - це доблесть раба. Вашою доблестю нехай буде послух! Навіть ваші веління нехай будуть послухом...
- Доброму воїну "ти повинен" звучить приємніше, ніж "я хочу" І все, що ви любите, ви повинні спершу повеліти собі.
- Людина - це те, що слід подолати...
- Вони (натовп) карають тебе за всі твої чесноти. Прощають вони, по суті, лише твої помилки.
- Ти називаєш себе вільним? Я хочу почути твою власну думку, а не те, що ти скинув з себе ярмо
- Вільний від чого?... Нехай же твій погляд скаже мені відверто: вільний для чого?
- Деяким людям не смій подавати руки, подавай їм лапу - і я хочу, щоб твоя лапа мала кігті.
- Найнебезпечнішим ворогом, котрий тобі може трапитись, завжди будеш ти сам...
- Гіркота є в келиху навіть найщирішої любові...
- Чимало вмирає надто пізно, а дехто - надто рано. Ще незвично звучить повчання: Вмирай своєчасно.
- Людина шляхетна нікого не соромить, сама ж вона соромиться страждань
- Важко жити серед людей - адже важко мовчати...
- Вони (християни) не вміли любити свого Бога інакше, як розіп явши на хресті людину...
- Не довіряйте тим, хто розводиться про свою справедливість - воістину, їхнім душам бракує не тільки меду... А коли вони кажуть "я справедливий" це звучить як "я мстивий"
- Одні прагнуть повчань і настанов і звуть це чеснотою, а інші хочуть, щоб їх зламали - і це також називають чеснотою.
- Справедливість каже мені так: "люди не рівні"
- Наказують тому, хто не вміє коритися собі...
- Щоб на життя приємно було дивитись, його потрібно добре грати, однак для цього потрібні вправні актори...
- Те, що нас не вбиває - робить сильнішими...
- Хвала всьому, що гартує!
- Мужність - найкраща смертельна зброя.
- Від щирого серця люблять тільки свою дитину і свою справу
- Відвага - найдавніша шляхетність світу...
- Потрібна нова знать, супротивник усієї потолочі і усякої тиранії, знать, котра на нових скрижалях напише слово "шляхетний"
- Якщо довго дивитись в безодню, то вона врешті решт погляне на тебе...