Минулого тижня купив на "блошиному ринку" за десятку...
І. Калашніков "Жестокій вєк"
Книга ще радянських часів - видання 1980 року. Роман-життєпис Темуджина, він же Чингіс-хан... Автор використовував монгольське "Потаєнне сказання" - це щось на зразок усного літопису, майже епос...
Якщо не звертати уваги на деякі прикмети соцреалізму, то книга не застаріла і до сьогодні.
Цікава думка, яку автор приписує Темуджину... Юний монгол у дитинстві натерпівся лиха від своїх сородичів. Рано втратив батька - і його майно розікрала його ж рідня, а його самого зробили рабом...
Відтак Темуджин задумав об єднати всіх кочівників і ввести серед них залізний порядок і дисципліну.
Зрештою це йому вдалося - шляхом багатьох хитрощів і жорстокостей. Щоправда про жорстокість Чингіс-хана автор згадує якось мигцем - дуже вже мила його серцю росіянина ідея "об єднати всіх до останнього моря".
Однак, автор чесно стверджує - настає мить, коли оце саме об єднання стає бідою для самих
об єднувачів.
Бажаючи миру і спокою своїм підданим (так в трактовці автора) Чингіс-хан захоплює все нові і нові землі довкола. Він не може зупинитись - адже опісля падіння одного ворога, за ним відкриваються нові країни і народи, котрі можуть стати ворогами теж.
А отже потрібно приєднати і їх - задля державного спокою...
Задля державного спокою Чингіс-хан знищує свого побратима-анду, котрий мріє про те, щоб "вільні нойони кочували вільно, як і раніше", без ханської влади і імперських амбіцій. Джамуха тут показаний хитрим безчесним інтриганом. Однак - мені здається, що воно все ж таки не зовсім так просто...
Показовий епізод, коли старий Чингіс-хан навідує рідне кочів я... Все начебто спокійно, ворогів нема - однак всі молоді чоловіки з простої монгольської родини, яку йому показує старий друг Боорчу, загинули в ріжних кінцях новостворенної імперії - хто в Китаї хто в Самарканді, хто в Ургенчі... Така ось платня... Одним словом - дорогою ціною...
Дуже сподобався Джучі... Не знаю, яким він був в реалі, але тут - пречудова людина.
Книга прийшлася до серця - більше, ніж трилогія В. Яна, яку я читав свого часу...
Трохи власних висновків...
- Бату-хан опісля рвався "до останнього моря" - продовжував політику діда?
- У фільмі "Захар Беркут" Субедей-багатур говорить полоненому русину - "Великий Чингіс-хан сказав: - "Має бути один хан, одна мова, один народ" За цю фразу фільм свого часу заборонили для показу... Однак - вся політика Російської Імперії, а згодом СРСР була побудована на цій фразі. Злякалися - що люди зрозуміють, звідки у такої політики ноги ростуть?)))
- Монголи, йдучи у битву, кричали "Урагша!" - "Вперед!"... Або просто - "Ура!"
- Серед племен, котрі увійшли до складу Чингізової Імперії було плем я тюркського походження "барини" Чи не від цього слова походить російське "барин"?