Письменницьке ремесло за Джимом Батчером...
venec-nw.ru/cgi-bin/venec/YaBB.pl?num=131227036...
Є корисні місця, однак мені чомусь здається, що ремісником в літературі бути мало. Мені більше подобаються - якщо чесно - твори в чомусь, можливо, не зовсім досконалі, які, однак, можуть вибити з мене емоційну реакцію. А це зробити важко - я особа не сентиментальна, логічна і холоднокровна.
Наймайстерніше написаний твір, котрий не дасть мені емоційного шоку - не тих сліз, якими вмиваються дівчатка над лав сторі, тим більше, що я не юна діва, а зрілий мужчина - а справжнього ментального удару під дих, я відкладу з почуттям легкого розчарування. Я можу насолоджуватись майстерно описаними пейзажами, витонченими описами як характерів так і подій, але якщо такого удару не відчую - то не запишу книгу до списку своїх улюблениць.
До певної дискусії на дайрях... Пані J. M. - автор багатьох оповідок за мотивами Толкіна. Ціную її творчість саме за вміння наносити той самий ментальний удар. Оскільки мотивація дій знайомих персонажів часто буває несподіваною, то і враження є несподіваним і несамовитим.
Моя імха - якщо пані J. навчиться писати краще в сенсі стилістики і форми, то до загального враження від її творчости це додасть хіба що більш естетичне обрамлення. Картина уже є - ну то буде ще й рама. Але що є більше важливим - рама чи картина?
До речі - в моїх оцінках літературних творів панує повний суб єктивізм. Хоча я таки філолог, хоч і колишній ))) Колишній рольовик і колишній філолог повністю списаний в цивіл... Тому оцінювати щось з точки зору "чистої літератури" бажання у мене нема - навіщо?
До того ж - якщо в наші часи літературою вважаються твори - скажімо - Іздрика, то я вмиваю руки від критичних розборів сучасної літератури)))