Відгук леді Тім про повість Ст Кінга "1922"
"Це, Ноло, до питання про жіночу і чоловічу прозу. Чоловічу прозу від жіночої можна відрізнити не за описом тортур і страждань. А за отаким ось сюжетом - начитаний фермер-інтелектуал убиває свою дружину, тупу і розгнуздану бабу, за те, що вона хоче продати шмат землі, свою спадщину, виїхати до міста і там відкрити крамницю. Автор якось забув про те, що інтелектуали - якщо вони, звісно, не переконані прихильники простого життя - не чіпляються за землю, і за межу швидше приріже сусіда або дружину малоосвічений селянин, для якого ферма є сенсом життя.
Якби це оповідання писала жінка, то сюжет був би трохи інакшим:малоосвічений чоловік, котрий проте намагається перевершити жону в усьому, убиває дружину-інтелектуалку, котра хоче виїхати з ферми до міста, бо їй настогидли постійні докори на тему поганого сапання буряків."
Щось у цьому є...