В офісі - сум, стогони і зітхання. Заблоковані усі соціальні мережі - тепер мої дівчата не можуть сунути гарненькі носики в "Контакти" і "Однокласники", а також в "Мой мір" та Яндекс-блоги.
Моя власна секретарка дивиться на мене поглядом засмученої кицьки.
Всі благають поглядами, щоб я умовив старшого босса змилостивитися.
Атож - цю тортуру придумав старший партнер, він же мій рідний дядечко.
Дайрі вціліли, тому, що дядечко про них не знає Хоча клятий фаєрволл, здається, "розумний", і часом блокує окремі сторінки.
Говорив з дядечком - він повернувся з Німеччини, і тепер хоче, щоб ми працювали як у Європі.
Я запропонував, щоб ми і платили дівчатам в євро. Дядечко схопився за серце і сказав, що ми і так скоро збанкрутуємо.
Може й так - але для чого отруювати дівчатам і так нелегке життя? Не думаю, щоб вони краще працювали, не маючи змоги у вільний час зазирнути в Контакт.
А потім кляті буржуїни питають, за що ж їх ненавидить народ...