Під впливом старих добрих Толкін-суперечок
Люди і ельфи, от хто може мені зрозуміло пояснити, чому Фінрод, Берен і ко відправились до Ангбанду повз Тол-ін-Гаурот?
Існував ще один шлях - обхідний. Від Нарготронду до Побережжя, Побережжям на північ, і далі в обхід до самого Ангбанду.
Вигоди цього шляху:
- Відносна безпечність принаймні до затоки Дренгіст
- Можливість отримати допомогу, харчі, тощо від Фалатрим.
- Можливість, врешті решт частину шляху пройти на кораблі - Кірдан не відмовив би Фіндарато.
- Можливість їхати верхи - три чверті шляху загону не потрібно було ховатись.
Невигоди:
- Збільшення відстані, а отже і часу подорожі (ну і що?)
- Ймовірність того, що загін зупинить застава Фінгона.
От це - дійсно була б проблема, враховуючи те, що Верховний Король був побратимом Маедроса, і другом Фінрода, якого на вірну смерть точно б не пустив. Однак - утримання під охороною хітлумських прикордонників це все ж таки не полон і не тортури. Ну - і завжди була можливість застави обійти: хітлумці напевне ж пильніше стежили за тим, що могло з явитися з Півночі, а про те, що хтось туди пхне носа самохіть, вони й подумати не могли.
Тепер - про шлях через Сіріонів прохід повз колишній Мінас-Тіріт.
Фортеця Фелагунда свого часу була збудована якраз для того, щоб перекрити прохід Сіріону. Такий собі ключ-замок.
Йти через Західний Белеріанд, де повнісінько орків, і повз фортецю, яку сам і будував з розрахунком "нікого не пущать" - чому Інголемо, мудрець і воїн, прийняв саме таке рішення?
Задумливо чухаю потилицю
Вопрос, такой интересный вопрос...
Люди и эльфы, вот кто может мне внятно объяснить, почему Финрод, Берен и ко отправились к Ангбанду мимо Тол-ин-Гаурота?
Существовал еще один путь - обходной. От Нарготронда на юг к Побережью, Побережьем на север, и далее в обход до самого Ангбанда.
Выгоды этого пути:
- Относительная безопасность путешествия по крайней мере - до залива Дренгист
- Возможность получить помощь, провиант и т.д. от Фалатрим.
- Возможность, наконец, часть пути пройти на корабле - Кирдан не отказал бы Финдарато.
- Или возможность ехать верхом - три четверти пути отряду не нужно было прятаться.
Неудобства:
- Увеличение расстояния, а значит и времени похода (ну и что?)
- Вероятность того, что отряд остановит застава Фингона.
Вот это - действительно была бы проблема, учитывая то, что Верховный Король был побратимом Маэдроса, и другом Финрода, которого он на верную смерть точно не пустил бы. Однако - содержание под стражей у хитлумских пограничников это все же не плен и не пытки. Ну - и всегда была возможность заставы обойти: хитлумцы наверное пристально следили за тем, что могло появиться с Севера, а о том, что кто-то туда отправится добровольно, они и подумать не могли.
Теперь - о пути через Сирионов проход мимо бывшего Минас-Тирита.
Крепость Фелагунда в свое время была построена как раз для того, чтобы перекрыть проход Сириона. Такой себе ключ-замок.
Идти через кишащий орками Западный Белерианд, мимо крепости, которую сам и строил с расчетом "никого не пущать" - почему Инголемо, мудрец и воин, принял именно такое решение?