З чого починати - з хорошого, чи з поганого...
Хороше - дохтур обіцяє, що коли не буде Ускладнень, то через десять днів я вилечу звідси птурсиком. Він саме так і вимовляє це слово - Ускладнення, з великої літери.
Я в медицині тупий - я думав, що коли з самого початку все добре, то й далі так буде. Але добрий дохтур розшифрував мені, що ці самі Ускладнення можуть являтись з п'ятого по восьмий день у вигляді нагноєння, або післяопераційної пневмонії (Ноло стає розумний - таких слів нахапався, навіть знає що таке Псевдомонас Аеругіноза Від усього серця сподіваюся, що я для цієї пані несмачний)
Погане - щось мене звечора морозило і кашель посилився. Потішаю себе тим, що це нервовий рефлекс опісля розмови з моїм Айболітом.
Ну і вчора мене дістали відвідувачі.
рефлексії злючого Ноло
Я зі своєю болячкою тяжко шифруюсь - окрім рідних де я, і що зі мною знають тільки леді Тім і Тано. Дядечко сказав на фірмі, що заслав мене у службове відрядження. Як я опісля буду пояснювати свій вигляд в'язня Ангбандського концтабору - то вже мої поблеми
Ну, і попрохав, щоб зі мною поїхала сеструха, щоб дружина не бачила мене в безпомічному стані. Ото дурість, коли рани козаченькові має перев'язувати дівчинонька, або дружинонька. Люба половина мусить бачити коханого або з шаблею і на коні, або у труні. Але ні в якому разі - слабким і безпомічним.
З тих же міркувань я абсолютно проти присутньости чоловіків на пологах. В давнину їх не пускали витріщатись на це неестетичне видовище і правильно робили.
А тут мене відвідав давній друг зі своєю френдесою. Йому прохопився Тано. Друг - чи радше сказати приятель - став мажором і живе в столиці. Я звичайно зрадів...
Але зараз у мене якесь таке осанве, і я зрозумів, що приятель і його дівуля прийшли на мене подивитись з якоюсь нездоровою цікавістю. Ну от як ідуть дивитись на фільм жахів, прихопивши попкорн.
А перехопивши погляд дівиці, я ще раз привітав себе подумки з тим, що заборонив приїздити дружині.
Коли вони пішли, мені захотілося до сортиру. Палата у мене VIP, дякувати дядечкові, котрий знову інвестував гроші в моє одужання (мене б самого жаба задавила платити за зайвий комфорт) Сортир у тамбурі біля дверей. А ті двоє зупинились у коридорі, роздивляючись, куди йти.
І цей говнюк говорить своїй дівці - "Славка слился. Год-два еще протянет, а потом закопают. С таким диагнозом долго не живут"
Хрін тобі, сучий сину, я ще й тебе переживу і твоїх онуків. Хотів вийти і дати в писок, як у дитинстві - але вчасно зрозумів, що я для таких вправ ще заслабкий.
Падлюка, ми ж з ним до одного класу ходили. А він це сказав з задоволенням глядача страшного фільму - зараз, мовляв, ось цього чудака проковтне чудовисько.
О люди, люди... Свині ви, а не люди.