Вчора, опісля свята, заїхав на прохання дядечка до майстерні, де народ клепав понаднормову роботу. Як і варто було очікувати - один товариш прийшов на роботу в нетверезому стані, але сподівався на понаднормові і всяке таке.
Почалася бурхлива (з його боку) розмова, в результаті якої я взяв його за барки і приклав об стінку гаража.
Підлеглий протверезів (злегка) і пішов працювати. Без понаднормових - не дочекається.
Арсен, наш
На Дж. Лондона, як можна було здогадатись, Арсенчика присадив я. Тепер він читає "Морського вовка" і тащиться.
Хоча я не білявий, а русявий, однак народ, котрий працював і за алкаша теж, а отримати мав з алкашем порівну, зробив висновок, що "босс" має рацію.
Оце вам і "пролетарська солідарність" - пролетарі погодились с боссом
А найголовніше - я це можу... Я можу взяти придурка за барки і гепнути ним об стіну
Я живий І в мене вистачає на це сили.
Завтра, щоправда, маю поїхати до "контори", вік би її не бачити. Маю ще пити хрєнь, від якої у мене болить шлунок і проходити обстеження. Хвала Богам, мене запевнили, що це не та хрєнь, від якої стають лисими
Але скоро я позбудуся чортових ліків, а до контори навідуватимусь раз на рік, не частіше.
Ніколи не думав, що мені так приємно буде двигонути власного підлеглого об стінку