Щодня з нолдор. День п'ятий.
Це те саме єдине зображення цього моменту, яке мені більш-менш подобається. Більш-менш тому, що Феанаро тут нагадує римського воїна і трошки не вписується в моє бачення цього полум'яного образу. А Нолофінве чудовий - адже зберегти поставу і гідність, коли в тебе тицяють наточеною залізякою доволі важко.
Переляканий Фінве на задньому плані додає колориту. Напевне перебирає у голові всі хиби виховання своїх милих діток.
Мораль цієї історії - ніколи не розмовляйте з невідомим Валою, а також не вірте оповідкам, котрі цей Вала розпускає по Тіріону.
Якби не це - то до махання мечем напевне не дійшло б. Адже головне звинувачення Феанаро було в тому, що брат збирається зайняти при батькові його місце. Так що, мабуть, всупереч суспільній думці брати не поділили перш за все татову любов...