Нарешті затурканий Ноло зібрався з думками, щоб дати оцінку джену з БПВ-фесту) Сподіваюся сьогодні написати і про враження від гету.
Я не буду копіювати зверхній тон наших любих критиків, писати про те, що ледве змусив себе прочитати викладки, та інші подібні перли) Читав з задоволенням, щоправда по швидкому і з телефона, і тільки зараз зібрався викласти свої враження лише тому, що був дуже зайнятий.
Власне враження
Команда Валар
читати далі
"Белое и черное" - найулюбленіша моя ідея "шахової партії" між Манве та Морготом. Можливо, сам би я розкрив цю тему трохи не так, але те що є - є чудовим. З усієї викладки цей драббл мені сподобався найбільше, нарівні з "Астальдо" і, якби можна було голосувати за два твори одразу, то я вибрав би і його теж. Автору респект - ідея блискуча, втілення теж.
Лишь слову жизнь дана - ідея дуже цікава, але сага трохи затягнена, і десь посередині перестає утримувати увагу. На мій погляд, якби текст скоротити вдвоє, то читалося б набагато краще. Третя частина нерівна, і важкувата за стилем. В цілому враження приємне, однак надмір інформації відволікає від власне тексту.
Сказка о любви рыбака, Морском Боге и печальном певце
Гарна стилізація під "едайнську казку". Сумовитий Макалауре і останнє "повертайся" сподобалось окремо. Але остання частина казки, там, де йдеться про співця, трохи відрізняється від народного стилю. Хоча це казку не псує, а навпаки, додає їй шарму.
Астальдо - те, що сподобалося найбільше, хоча я довго не міг вибрати поміж цим текстом та шаховою партією) Тулкас, цей Вала-воїн, описаний дуже сильно і проникливо. Прекрасний текст - і цікавий ще й тим, що Тулкас зображений не тупим солдафоном, як у більшості фанонних оповідок "про Валар"
Команда Лихолесья
читати далі
Под сводом леса
Мила історія, але якась вона "ні про що". Читається легко, всі персонажі "в характері і в темі", начебто сподобалось, а прочитав - і зрозумів, що в пам'яті ну нічого не відклалося.
Выбор - річ цікава тим, що з неї можна дізнатися про "стан справ" у лісових ельфів до того, як Орофер став їхнім правителем. Оскільки цей момент в історії Арди якось пройшов повз мене, то прочитав з задоволенням.
Как ловили Голлума в Лихолесье
На мій погляд - найкращий текст у викладці. Стисла гарна оповідка без зайвих "красивостей" Особливо сподобався опис Трандуїла та порівняння його з Тінголом.
Первые ласточки, перелётные птицы
Тут можу лише сказати як Станіславський - не вірю)
Лоріен - це продовження і копія Доріату, правителем якого є доріатець же Келеборн. Єдина різниця в тому, що його дружина нолде, і в Лоріені можливо жили і нолдор. Якось не уявляю собі нолдор - воїнів та ремісників, котрих бідолашні нандор годують і страждають від їхнього "нахабства". "Білі ради" звісно проводилися, однак не думаю, щоб мирні ельфи страждали від того, що їх не кличуть на військові наради. Зауваження, звісна річ, концептуальне - особистий фанон є річчю недоторканою.
Команда Мордора
читати далі
И назгулам бывает некогда - гарно і сильно. Закінчення діставило окремо - назгул виявився пророком)
Шестнадцатый. Сказки на ночь. - оскільки я сам любитель орочих байок і тоталітарного ангбандсько-мордорського режиму, то оцінив цей твір найвище. Шкода, що автор наприкінці трохи втрачає нитку сюжету і закінчення вийшло трохи розмазаним. Але все одно оповідання чудове
Окремо хочу відзначити дунедайнів в особі Melwyn Оповідки сподобалися обидві, але друга, про морехідця, усе таки трохи більше.
Ну і на завершення скажу чесно - опісля прочитання комплексу неповноцінності нолдорської команди не виникло. На рівні, все на рівні.
перевод
Команда Валар
читать дальше
"Белое и черное" - любимая моя идея "шахматной партии" между Манве и Морготом. Возможно, сам бы я раскрыл эту тему немного не так, но то что есть - это замечательно. Из всей выкладки этот драббл мне понравился больше всего, наравне с "Астальдо" и, если бы можно было голосовать за два произведения сразу, то я выбрал бы и его тоже. Автору респект - идея блестящая, как и воплощение.
Лишь слову жизнь дана - идея очень интересная, но сага немного затянута, и где-то посередине перестает удерживать внимание. На мой взгляд, если бы текст сократить вдвое, то читалось бы намного лучше. Третья часть неровная, и тяжеловата по стилю. В целом впечатление приятное, однако избыток информации отвлекает от собственно текста.
Сказка о любви рыбака, морском Боге и печальном певце
Хорошая стилизация под "эдайнскую сказку". Грустный певец ( Макалаурэ) и последнее "возвращайся" понравилось отдельно. Но последняя часть сказки, там, где речь идет о певце, несколько отличается от народного стиля. Хотя это сказку не портит, а наоборот, придает ей красоты.
Астальдо - то, что понравилось больше всего, хотя я долго не мог выбрать между этим текстом и шахматной партией) Тулкас, этот Вала-воин, описан очень сильно и проникновенно. Прекрасный текст - и интересен еще и тем, что Тулкас изображен не тупым солдафоном, как в большинстве фанонных рассказов "о Валар"
Команда Лихолесья
читать дальше
Под сводом леса Милая история, но какая-то она "ни о чем". Читается легко, все персонажи "в характере и в теме", вроде понравилось, а прочитал - и понял, что в памяти ну ничего не отложилось.
Выбор - вещь интересная тем, что из нее можно узнать о "состоянии дел" у лесных эльфов до того, как Орофер стал их правителем. Поскольку этот момент в истории Арды как-то прошел мимо меня, то прочитал с удовольствием.
Как ловили Голлума в Лихолесье
На мой взгляд - лучший текст в выкладке. Краткая сильная история без излишних "красивостей" Особенно понравилось описание Трандуила и сравнение его с Тинголом.
Первые ласточки, перелётные птицы
Здесь могу лишь сказать как Станиславский - не верю)
Лориэн - это своего рода копия Дориата, правителем которого является дориатец же Келеборн. Единственная разница в том, что его жена нолдэ, и в Лориэне возможно жили и нолдор. Как-то не представляю себе нолдор - воинов и ремесленников, которых бедные нандор кормят и страдают от их "наглости". "Белые советы" конечно проводились, однако не думаю, чтобы мирные эльфы страдали от того, что их не зовут на военные совещания. Замечание, конечно, концептуальное - личный фанон это вещь неприкасаемая.
Команда Мордора
читать дальше
И Назгулам бывает некогда - красиво и стильно. Окончание доставило отдельно - назгул оказался пророком)
Шестнадцатый. Сказки на ночь. - поскольку я сам любитель орочьих басен и тоталитарного ангбандско-мордорского режима, то оценил это произведение высшим баллом. Жаль, что автор в конце немного теряет нить сюжета и окончание получилось немного размазанным. Но все равно рассказ замечательный
Отдельно хочу отметить дунедайнов в лице Melwyn Рассказы понравились оба, но второй, о морестраннике, все же немного больше.
Ну и в заключение скажу честно - после прочтения всех выкладок комплекса неполноценности нолдорской команды не возникло. На уровне, все на уровне.))
Фестовське
Нарешті затурканий Ноло зібрався з думками, щоб дати оцінку джену з БПВ-фесту) Сподіваюся сьогодні написати і про враження від гету.
Я не буду копіювати зверхній тон наших любих критиків, писати про те, що ледве змусив себе прочитати викладки, та інші подібні перли) Читав з задоволенням, щоправда по швидкому і з телефона, і тільки зараз зібрався викласти свої враження лише тому, що був дуже зайнятий.
Власне враження
перевод
Я не буду копіювати зверхній тон наших любих критиків, писати про те, що ледве змусив себе прочитати викладки, та інші подібні перли) Читав з задоволенням, щоправда по швидкому і з телефона, і тільки зараз зібрався викласти свої враження лише тому, що був дуже зайнятий.
Власне враження
перевод