Рефлексії втомленого Ноло
Намагався читати Шірлі Джексон. Не пішло. Хоча у неї дуже цікавий стиль, тягучий і уповільнений. Дібрався до місця, коли до Хілл-Хаузу приїздить пані професорова і вимагає собі найжахливішу кімнату в усьому будинку. Відчуваю, що бідна моя голівонька ще довго буде в неадекваті. Це ж треба, покинути якісний триллер на середині.
"І те, що рухалося тими коридорами, рухалося мовчки"
Реал потиху вертається до норми. З проблеми ми з дядьком вийшли, здається, з найменшими втратами. Ноут віддав у ремонт. Машина на ходу.
В планах райтерства - ще два тексти. А може і три.
Дуже хотілося сказати одній милій леді - не хаміть, Стьопа, в Ялті ще холодно У росіян є гарне таке слово "пыжится" Українською так красиво не описати душевний стан милої панни. От пыжится людина, надуває щоки - а сенс?
Згадав з цього приводу цитату з Кінгової "Долорес Клейборн" Злобний я Але цитатку не озвучуватиму, хоча тепер напевне вона спливатиме в пам'яті при кожній новій сутичці.
Якщо у мене така реакція, то хвала Богам - Ноло прийшов до норми. Здоровий сміх замінює флакон вітамінів)