Покращення уже сьогодні
Нарешті чорна смуга зебри закінчилася, і закінчилася не дупою, а білою смугою)
По перше мій улюблений дохтур сказав мені, що ніякої нової гидоти в моєму органзмі не виявлено. Тобто - Ноло може певний час іти по життю співаючи)
За це поставив дохтуру коньячку, а дохтур - от не очікував - презентував мені книгу Н. Бонналя "Толкин. Мир чудотворца". Книга опинилась у мого ескулапа випадково, а про те, що я псих, дохтур в курсі.
Вчора відвідав Оперу - нарешті таки дібрався. Давали "Ріголетто". Герцог був підстаркуватий і з пузцем, а у Джильду я трохи не закохався, така вона гарненька і з чудовим сопрано.
З'їздив на Петрівку, і там придбав собі для інтелектуальної читанки Муракамі "Погоня за вівцею",для душі новий роман Дяченків, а також читаний-перечитаний свого часу "Шлях меча" Олді - але в українському перекладі.
Окрім того пішов на книжковий розвал, і витяг з запилюженої купи двотомник М. Зерова видання 1991 року та томик Гр. Чупринки. Потім махнув рукою і докупив ще й футуриста Семенка, а хазяїн всього цього щастя пообіцяв мені підшукати ще й Юрія Клена.
Завтра вирушаю у свій гірський притулок, можливо - кружним шляхом, бо хочеться заїхати на Волинь.
Назад знову поїду через давню столицю, бо хочу потрапити на концерт в костьолі св. Миколая - гратимуть Альбіноні.
Одним словом - Ноло задоволений як кіт, бо життя почало його гладити))