Знову взявся за Пруста, а то у мене, мов у того муракамівського японця, вже рік лежить недочитаний третій том. А я ж ще прикупив у Києві четвертий, саме той, де оповідається про модний нині "гомосексуалізм персонажів"
Одна надія, що фанфіків по "Утраченому часові" не писатимуть, бо він у сім разів довший за "Чуму")
Переклад Перепаді мене дратує безбожно, я люблю бароккову мову, але не тоді, коли нею описують 19 століття і салони французької аристократії. Хоча бажання проткнути перекладача мечем вже не виникає, мабуть звик.
Якщо книги так і будуть виходити раз на два роки, років за шість зберу весь комплект))