Для тих, хто бачить сни...
Приснився старий вокзал, жовтий, зі шпилем, нагадував зовні протестантську кірху.. Від нього відправлявся потяг з мертвим машиністом. Небіжчик усміхався застиглим усміхом. На запилюженій площі товста баба продавала льодяники і зацукровану вату. У мене був квиток - старовинний прямокутничок твердого картону, що їх ото кондуктори пробивали щипцями. Зеленого кольору. Люди пхалися до вагонів з квитками і без квитків, дехто вже витеребився на дах. А я все ніяк не міг змусити себе увійти у вагон - на тому й прокинувся.