Цей малюнок у мене чомусь асоціюється з Нолофінве та Анайре. Щоправда, асоціаціям заважає занадто коротке волосся персонажа. Автор - jankolas, її малюнки неймовірно чудові - навіть ті з них, котрі не по Толкіну, в гармонії з ним і ще з кількома моїми улюбленими творами. В якості натхнення на майбутнє)

***
Я хочу знати, любиш ти мене,
чи це вже сон, який уже не сниться?
Моєї долі пекло потайне,
моя сама від себе таємниця!
Чи ти за мене душу віддаси,
чи розміняєш суєтно і дрібно?
Краса – і тільки, трішечки краси,
душі нічого більше не потрібно.
Чи, може, в цім калейдоскопі літ,
де все нещадно звичне і щоденне,
ти просто мені дивишся услід
і трохи любиш сни свої про мене?

***
У світі злому і холодному,
де щастя зіткане з прощань,
чи ми пробачим одне одному
цю несподівану печаль?

Чи будем вік себе картати?
Але за віщо, Боже мій!
За те, що серце калатати
посміло в ніжності німій?!

За ті передані привіти?
За тихий погляд, що п'янить?
Нехай це сонечко посвітить.
Нехай ця туга продзвенить.

Ліна Костенко