Були і є відважними

[nolofinve-zp]

Нічого не тямлю у соціоніці, але нещодавно трапився мені соціонічний аналіз... України. Автор з соціонікою у руках доводить, що українці не здатні на рішучі дії, війни, опір, при чому цей діагноз у нас трохи не з Київської Русі) З цього приводу згадався також один мій приятель з дайрів, котрий чомусь весь час намагається мені довести те саме, тільки з історією від академіка Толочка у руках.
Однак мироздання завжди надсилає необхідне саме у той час, який потрібно. Ось цей есей про наших прямих предків просто зігрів мені душу) Звичайно, приятель знову скаже, що це все вигадки, а насправді бідолашні слов'яни зі слізьми на очах благали варягів прийти і володєті, але есей гарний і розумно написаний.

історичні цікавинки

На мій погляд, шкідницька діяльність "псевдоісториків", котрі розповідають версії про те, що слов'яни захопили увесь світ і навіть Будда був слов'янином, спричинила те, що деякі дійсно важливі питання стосовно слов'янства залишаються вартими уваги. Наприклад це версія про "відсталих" слов'ян, котрі і меч не тримали в руках до Х століття породила оту саму теорію "слов'ян - унтерменшів", якій деякі історики (а українські майже всі, окрім деяких унікумів, які кинулися у іншу крайність, що ледь не всі люди пішли від слов'ян) досі підтримують.

Основа тверджень про "нездатних слов'ян" заслуга всеціло трудів грека Прокопія Кесарійського. Він описував слов'ян, як відсталих аграрієв, ні на що особливо не здатних з типовим "примітивним народовладдям" (це його вислів). І от такий вигляд слов'ян. Але ті хто прийняли дану тезу ігнорують інші джерела. Хоча колега-земляк Прокопія, Менанд Протектор подає цікаву історію. Візантійський імператор Тіберій ІІ просить кагана Аварского каганату вгамувати слов'ян (типова тактика візантійців в усі часи - натравлювати всіх на слов'ян). Цікаво вже, адже якщо згідно з Прокопія вони були "затуркані нездари", що так турбувало греків? І далі ще цікавіше. Каган відправляє послів до князя склавинів Давріта. І де ж "примітивне народовладдя" Прокопія, якщо є князь? І що саме головне, на вимогу кагана підкоритися, Давріт відповідає:

«Родился ли на свете и согревается ли лучами солнца тот человек, который бы подчинил себе силу нашу? Не другие нашею землею, а мы чужою привыкли обладать. И в этом мы уверены, пока будут на свете война и мечи»

А потім Давріт за проявлене до нього нахабство, наказує вбити аварських послів. Нічого собі так затуркані аграрії. Моральна сторона наших предків насправді справа десята (хоча якщо вірити Менандру, то аварські посли проявляли явну неповагу до Давріта, а в ті часи честь ще щось та й значила).

Далі ще цікавіше, менше ніж через сто років візантійські хроніки показують нам "затурканих аграрієв" на чолі з князем Ардагастом не де-небудь, а біля стін Константинополя. Взяти Константинополь Ардагаст не зміг, але ганебний мир імператор Маврикій був змушений укласти з Ардагастом та аварським каганом (тут вони вже діяли як союзники). В 590 році хроніки повідомляють нам, що Маврикій вирішив помститися склавинам і пішов війною на князя Пірогаста (скоріш за все сина Ардагаста), але відхватив добрячих люлей біля ріки Гелібакій.

Ще близько ста років Візантійці натравлювали аварців на слов'ян, але вже у 7 столітті венеди на чолі з князем Само повстають проти влади аварців і повністю знищують каганат. Як каже нам "Повість временних літ" не залишилось від них не племені, ні потомства. До речі хороброго вождя венедів якогось герця причисляють до гало-римлянів, хоча це лише думка фінського філолога Мікколи, яка чомусь стала провідною. Хоча знову ж таки не увага до джерел. Германська хроніка "Наверення баварів і хорутан" стверджує, що він був слов'янином.

І ось вже після падіння аварів бачимо слов'яни повністю витісняють греків з Балкан і захоплюють навіть Пелепонес. Патріарх Миколай ІІ нам каже:

218 лет славяне хозяйничали в Греции, и римляне не смели вообще показываться на Пелопоннесе

Ще вони під головуванням князя Само зуміли наваляти і франкам на чолі з Дагобертом І в битві при Вогастисбургом і після цього завоювали всю Тюрінгію, котру Само приєднав до своєї держави.

Загалом, як бачимо, не хилі такі "відсталі аграрії", які ганяли авар, греків і франків.

Ще цікава річ стосовно племені вандалів. Доволі не зрозуміло, чому це вандали стали вважатися германським племенем? Хто нам про це каже? Ну каже про це Тацит в "Походження германців", але чесно кажучи він слабо розрізняє германців і слов'ян. А ось наприклад Іордан розділяє германців (готів) і вандалів, він описує як готи, вийшовши зі Скандинавії підкорили собі вандалів і ругів (про них також поговоримо). Ще можна почитати Прокопія Кесарійського, але яка віра йому, я вже показав. Про його знання в германцях може свідчити те, що він аланів ототожнював з готами.

Ну добре, Іордан відомий своїми неточностями. Але є ще Гельмонд зі своєю "Слов'янською хронікою". Він пише:

Там, где кончается Полония, мы приходим к обширнейшей странетех славян, которые в древности вандалами, теперь же винитами, или винулами , называются.

А є свідчення Мавро Орбіні, який пише в "Історіографія народу слов'янського":

Так, к примеру, Блонд говорит, что вандалы, названные так по имени реки Вандал, впоследствии стали называться славянами.

Є унікальний довод на користь того, що слов'яни не могли бути вандалами, бо "вандали це войовниче плем'я, слов'яни такими не були". Ну дійсно, як могли слов'яни завоювати частину Італії, частину Іспанії і Західну Африку? Ну а частину Греції змогли ж. Балкани змогли. Розтрощити Аварський каганат змогли ж. Та й це не теза, як я вже показав, характером слов'яни мало чим відрізнялись від готів. Мавро Орбіні свідчить, що в його час в 17 столітті досі слов'янської крові князі правлять у деяких землях Італії. Ну якщо знати пройдешні події він міг і не знати, то вже сучасність знав точно.

Є цікаве свідчення монаха-франсисканця від 13 століття Гійома де Рубрука, який описуючи свою мандрівку до татарського хана, не оминув і слов'ян:

Язык русских, поляков, чехов и славян один и тот же с языком вандалов, отряд которых всех вместе был с гуннами

Можна ще на доказ привести Великопольську хроніку, але не буду, бо вона доволі таки не точна і містить безліч
помилок, наприклад відносячи гунів з уграми до слов'ян, чого бути не могло.

Щодо археологічних даних, то ту не все так однозначно. Радянський археолог Сєдов В.В. довів, що Пшеворська культура в Польщі (місця початку міграції вандалів) має чіткі ознаки слов'янської, а ось наявність германських ознак, на підставі яких німецькі археологи відстоюють германське походження вандалів, Сєдов пояснював міграцією крізь ці землі готів. Що до речі і описує Іордан. Більш обережні історики кажуть про синтез "слов'яно-германського" походження вандалів
Та сама історія і з ругами. Про германське походження ругів писав Клавдій Птолемей, але насправді він сам мало розбирався "хто кому Рабіновіч", то всі землі, де поруч мешкали германці і слов'яни, об'єднав в одну Велику Германію.

Другим свідком був...все той же Прокопій. Я думаю ми вже маємо причини йому не довіряти.

А ось Іордан чітко відділяє ругів від германців. Так, я знаю, що Іордан не саме надійне джерело, але не менш надійне ніж Прокопій. Тому питання відкрите. А ось що цікаве, це те, що всі історики визнають, що острів Рюген має свою назву саме від походження ругів. А на острові Рюген було...слов'янське святилище Свентовіда, найбільш святе місце всіх слов'ян. Документи нам кажуть, що ще в 8-9 віках новгородці творили паломництво на острів Рюген. Відомо, що навіть чехи після хрещення туди їздили. "Раффентшельский митний устав" чітко дає зрозуміти, що руги були слов'янами. Є версія, що начебто спочатку там жили руги германці, потім їх потіснили слов'яни, а назва залишилася. Все добре, от тільки як пояснити, що Регінон пише, що епископ Альбрехт їздив до "княгині ругів Ольги"? Можна були місцевих ругів сплутати, але навіщо народ Русі за "три дев'ять земель" величати ругами? І не тільки німці. Наприклад англійський єпископ Роджер пише про Едуарда Вигнанця:

"бежал из этой земли в землю ругов, которую мы называем Руссия".

Отже германське походження ругів тримається тільки на Прокопії і Клавдії, але їхній рівень розуміння різниці між германцями та слов'янами залишає бажати кращого. І притому ігноруються дані самих германців.

І ще цікава історія з варягами. На думку багатьох норманістів сумніву немає - скандинави. Це так руси називали норманів. Є тоді питання, чого про них йде мова в Візантійців, котрі їх називають "варангами". Може в русів варяги це більш пізня калька з грецького? Може, от тільки греки розрізняють варангів і норманів. Більш того, розрізняли їх і руси. "Повість временних літ" нам каже:

Ляхи же и пруссы, чудь сидят близ моря Варяжского. По этому морю сидят варяги: отсюда к востоку до пределов Симовых, сидят по тому же морю и к западу — до земли Английской и Волошской. Потомство Иафета также: варяги, шведы, норманны, готы , русь, англы, галичане, волохи, римляне, немцы, корлязи, венецианцы, фряги и прочие

Тобто руси не тільки розрізняють норманів і варягів, а навіть норманів зі шведами. Балтійське море називалось Варяжським і згідно з літописцем там сиділи варяги-руси. Про "сидячих варягів-русів" нам каже "Житіє святого Оттона Бамбергського", де сказано, що в них навіть держава є - Рутенія. Дике і войовниче плем'я кажуть нам германці. Більш того, коли руси разом з прусами і поморами напали на Польщу, король Польщі Болеслав уклав з ними перемир'я і щоб скріпити мир оженився на дочці рутенського короля Святополка Сбиславі. Дивні як на норманів імена - Святополк і Сбислава.

Я думаю не треба дуже сильно винуватити древніх істориків (окрім Прокопія, хіба-що) в тому, що вони часто плутали германців і слов'ян. Насправді тоді не було чіткого розділу між ними. Міжплеменні шлюби і взаємність культур свідчать, що в той час етнічної сегрегації між собою в них не було. В той же час, як не можна казати про взагалі відсутність етнічної самосвідомості в германців і слов'ян, адже скажімо літописні дані нам кажуть, про неприязнь до аланів або до аварів була саме етнічною ознакою і не дивлячись на доволі часті спільні воєнні дії, розрізнення між собою вони вбачали чітке. А з германцями було складніше. Водорозділ в цих землях пішов на релігійному ґрунті. Відомо, що ряд германських джерел називає слов'янами...саксів. Навіть мій патріотизм, навряд чи змусить визнати, що є хоч один довод на користь того, що сакси були слов'янами. Це чітко встановлений факт, що вони були германцями. В ті часи слов'янами почали часто називати просто всіх язичників, адже вони хрестилися пізніше. Це змусило і деяких істориків плутатись в своїх свідченнях, як того ж Мавро Орбіні, котрий взагалі германцям права на існування не лишає, навіть приписавши слов'янству готів.

Як бачимо, слов'яни були достойними дітьми свого часу, виявляючи неабияку мужність і в той же час маючи не аби-яку працьовитість. Вони мали всі принади і вади свого часу, а отже міф про слов'янську "кроткість" лише міф і не більше. Не зрозуміло тільки одне, навіщо сучасні історики продовжують лінію ворога слов'янства Прокопія, підхоплену німцями для мотивації своїх солдат у війні проти слов'ян, про бездарність і слабкість слов'янства? Унікальна ситуація коли інші етноси вигадують собі перемоги, ми навпаки усіляко принижуємо власний рід, стверджуючи, що на перемоги не здатні? На такому фундаменті державу не побудувати. (с)
Автор - Lost_paradise