Стільки на сьогодні було планів, і всі вони накрились білим тапком. Тепер сиджу в конторі і спостерігаю, як дядечко прикінчує пляшку оковитої. У нього листопадова депра, а додому його везти мені.
Взагалі, листопад це не мій місяць. Зараз на небі коїться таке, що думки про Дагор Дагоррат приходять до голови самі.
Оце подивитись на хмари і застрелитись. А краще почитати Достоєвського. Там якраз Іполіт промову виголошує.