І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Назву цей дайрик своєю "темною половиною"... Буду записувати сюди вреднючки, гідні Крижаного Короля, коли він нехороший... Злобний він - буває іноді.
До сутички в Альквалонде - знову...
Озброєння і хід сутички вже розбирав колись - тому не повторюватимусь. Тепер про психологічний аспект.
Скільки не зустрічав думок - завжди в цій халепі "наші" винні. А цікаво - що б було, коли б Телері не стали стріляти...
А просто відійшли набік, і, як щирі пацифісти, почали оплакувати реквізицію плавзасобів...
Цікаво - а чому ніхто не завдає собі питання - як вони наважились спустити тятиви?
Вбити вперше - тяжка травма для людини, будь-який учасник бойових дій підтвердить. А тут - ельфи, котрі не воювали і не убивали.
Беремо таку версію - князь Ольве поставив на захист кораблів Пробуджених. Тобто тих, хто в Ендоре народився, і приймав участь в якихось сутичках...
В такому разі - питання: князь Ольве завчасно почав вважати Нолдор ворогами?
Феанаро народився у Валінорі, він не знав війни... І навряд чи його прибічна дружина вся складалася з ельфів, старших за віком. А вже його сини - так і зовсім хлопчиська за ельфійськими мірками.
І от вони стали раптом у битві жахливими і лютими - щось тут не стикується.
Будь-який новобранець стає жахливим і лютим у січі коли йому загрожує щось жахливе. (Ясно, що боягузів ми в рахунок не беремо).
Тобто - удар з боку Телері був таким, що новачки-Нолдор оскаженіли. Якби на кораблях були такі самі салаги, котрі від Нолдор були гірше озброєні(якщо вірити Професору) і слабші фізично - з чого б скаженіти атакуючим? Розігнали б недолугу варту, та й по всьому.
А тепер - ще раз і по пунктах...
1. Озброєння - не тільки легкі луки, але й спорядження для рукопашу, і тяжкі луки, здатні пробити кольчуги з нолдорської сталі (тричі Нолдор відкидали від кораблів - ага...)
2. Точне знання часу Х - коли саме Феанаро почне штурм.
3. Вміння битись на мечах - виходить не самі Нолдор брязкотіли зброєю...
4. Битва йшла "на винищення" - здаватись Телері не збирались...
5.Невідомо де був сам Ольве - керував боєм, або споглядав збоку...
6. За одним варіантом частина Нолдор на чолі з Галадріель стала на бік Телері - чому Професор відкинув цей варіант...
7. Чому у Феанаро не було лучників, щоб відповісти залпом на залп?
8. Чому Феанаро послав своїх воїнів в лобову атаку на стрільців - недосвідченість спрацювала? Чи він просто не очікував...
9. І нарешті - між Нолдор, до речі, Другого Дому ходили чутки про засідку, яку можуть влаштувати Валар, щоб перешкодити переправі...

І ще мене цікавить одне - навіяно фіком про Фінгона і Намо - воїн-Телері, котрий знищив кількох Нолдор, вважався вбивцею? І що він відчував...
Написати б щось на цю тему - так закидають же тапками)))



Злий я... Сам знаю... Бо не люблю хохляцьке телерійське хуторянство

@музыка: Т. Житинський "Любо братці, любо..."

@настроение: Злий і тому кровожерний

@темы: сильмовське

Комментарии
17.07.2011 в 17:23

ох, і гарний же фік авторові вдався. довго тебе не відпускає.
і ще прошу, забудь оте "так закидають же тапками". пиши. у тебе виходить дуже добре
якщо що, тапки перекидатимемо назад разом)
17.07.2011 в 17:32

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
О, підтримка мені якраз потрібна - я давно мріяв графоманити, та все якось не виходило))
17.07.2011 в 17:47

Ноло, я з тебе оповідки вичавлювати буду. Ховатися почнеш, попереджаю :)
17.07.2011 в 17:54

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Для цього потрібно, щоб мене щось добре проглючило - а ще краще, щоб я розізлився...:fire:
17.07.2011 в 20:18

не знаю, чи подіє моя трава на тебе, але "злити" умію. з цієї дисципліни маю навіть диплома.
але, боюся, що якщо розізлю, то не бачити мені ані тебе, ані твоїх оповідок)
18.07.2011 в 00:06

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Трава подіє однозначно - а злять мене нехай інші добрі леді ;) Та й у реалі вистачає бажаючих :) Будемо курити разом - і відбиватись від злюк)))
18.07.2011 в 22:12

Я курю свого персонажа, а просто так він виходити з укриття не бажає, тож, може, обговоримо дещо?
Як вважаєш, скільки саме часу пройшло від загибелі Дерев до "відвідин" Альквалондє зі зброєю? Бо тут у мене перша і набільша "вилка", від якої іде два варіанти викладення подій.

Відбиватися (сам знаєш де) допомагати? Чи продовжиш тренування? ;)
19.07.2011 в 00:42

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Я думаю, що часу пройшло небагато - однак Феанаро потрібно було повернутись зі зруйнованого Форменоса. З військом і рідними. Тобто - певний проміжок часу таки був.
Ой, не знаю... Якщо розмова з леді і далі буде в такому тоні - я її просто припиню )))
19.07.2011 в 02:05

nolofinve, розумієш, військо, рідні... то все добре, але вони збиралися у дальній путь і повинні були б мати із собою припаси на дорогу. це я до того, що, часто автори фіків пишуть, що нолфінги вв'язалися у сутичку, бо подумали спочатку, що у Гаванях з феаногінгами б'ються поплічники Мелькра.
принаймні, мені траплялася така версія. і не раз.

про іншу сутичку
19.07.2011 в 17:44

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Феанорінги мали вже прибути до Тіріону "в похідному строю". Потім Феанаро виголошує промову біля Міндону, і йде збиратися решта...
На збори - ну, скажімо, доба - адже ельфи не беруть багато провізії.
Приблизно так...
В фіках може так і пишуть, треба пошукати. У Сильмі - чутки ходять, і саме поміж Другим і Третім Домом, що Валар заборонили переправу, і Феанаро потрапив у засідку.
В чомусь вони були праві, однак...
Тролль утік - або може це бан? А то я вже зарахував перемогу собі)))
19.07.2011 в 18:11

nolofinve, мені здається, що доби мало. вони ж відразу збиралися у Середзем'я, ні?
я просто хочу писати так, щоб воно продовженням твого фіку, а не окремим.

не нахабнійте, Верховний. позицій не здіють не лише нолдор, а і деякі затяті гладіатори слова :)
19.07.2011 в 21:00

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
М-м, а до речі - як вони виміряли час, після загибелі дерев? Я якось про це не подумав...
Власне - а що збирати ельфу в похід: зброю і наплечник :) Ну, і кілька улюбленних дріб язків, зроблених своїми руками...
Тим більше - вони ж сподівалися на швидку переправу, а не на марш через Гелькараске.
Ну добре - нехай часу буде більше. Однак - з Альквалонде військо мало вирушити одразу ж опісля битви. Хіба що - поховавши мертвих.
За мотивами наших Інтернет-боїв відомо з ким :) можна написати книгу "Двобої в мережі" І продавати за великі гроші. :rotate:
19.07.2011 в 22:11

nolofinve, я думала, що час вони визначали за вогняними та водяними годинниками. думаю, вони у них були. для ковальської та ремісницької роботи хіба не потрібні? втім, насправді, звісно, того не знаю)
"кілька улюблених дріб'язків" не вписуються в те, що Фінрод платив каменями гнома за роботу у Нарготронді. пам'ятаєш, як у Сильмі було сказано? ;)
а Альквалонде – згодна.

ти писатимеш? ;)
20.07.2011 в 00:09

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Можливо - ще й пісочні годинники... Напевне.
Дорогоцінного каміння можна взяти багато - воно не таке вже й містке. Так що Фінрод молодець - одразу видно мудреця )))
Я на такий подвиг не здатен - хоч і графоман :laugh:
20.07.2011 в 01:33

nolofinve, Можливо і не містке, але уже ж і не легке. І його потрібно було зібрати. І знати, що воно згодиться. Втім, тут протиріччя, чому "знав" лише Фінрод?
20.07.2011 в 02:05

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
А може у інших Нолдор теж якісь торбинки були? )))
20.07.2011 в 23:06

угу. і вони їх потім добровільно Фінродові повіддавали як пожертви на розбудову Нарготронду :)
20.07.2011 в 23:17

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ну, я не думаю, щоб Фінарато брав з собою щось менше за діаманти... В інших ельфів теж могли бути з собою торбиночки - для власного користування)))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии