І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
А всі говорили - Еол, Еол... Цікаво - а Маеглін тоді... ой, тільки не це... Отак гуляють дівчата лісами самі, а тоді й думай, від кого у тебе онуки...:fire:

З розпачу і відчаю Моргота на двобій викликав, ага? Це Ноло ще такого напису не бачив...:bud:



@музыка: "Пісня про лісника" Народнє і трохи непризвоїте

@настроение: Відповідне

@темы: сильмовське, білочки

Комментарии
17.07.2011 в 17:17

Жах! Просто страшно стало... І скільки ж таких по Белеріанду гасає?...

"трохи непризвоїте" наскільки "трохи"? ;)
17.07.2011 в 17:23

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Мій дідусь завжди. коли цю пісеньку співав, дітей виганяв на вулицю :laugh:

але напис - це щось... От глючило дівчину)))
17.07.2011 в 17:26

nolofinve, слова не запишеш? цікаво стало))
ой, так... де росте така трава? я б нею ворогів труїла :)
17.07.2011 в 17:45

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Я слова всі не пам ятаю... уривки тільки.

Продав лісник молодого дуба
Купив мені золотого зуба
а я, чорнява, гарна й кучерява
цілу ніч не спала, з лісником гуляла...

Ну і далі там, як дівчина гуляла з лісником, столочила всю цибулю і заробила на животі гулю. Довга така пісенька....
17.07.2011 в 17:51

nolofinve, такої пісні мені іще не траплялось...
треба старших розпитати))
17.07.2011 в 17:59

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Я її, до речі, крім як від діда - ні від кого не чув :)
17.07.2011 в 20:27

то, може, він і автор? ;)
18.07.2011 в 00:14

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Та ні - це стара пісня. Але не з тих, які співають по радіо... На жаль - у мене навіть запису немає. А мелодія нічого собі, гарненька)))
18.07.2011 в 22:19

не слухаю радіо, нажаль, тому, що там зараз співають не знаю зовсім)
ось узяв би, пригадав та записав...
:rotate:
19.07.2011 в 00:46

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Може ще згадаю )))
19.07.2011 в 02:12

ну ж бо! :)
19.07.2011 в 17:55

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Треба зателефонувати до родичів - вони мають пам ятати )))
19.07.2011 в 18:22

Дражнишся?...
Чи то належить нолдо і королю? ;)
19.07.2011 в 21:47

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Таки зателефонував у Гуляйполе...:laugh:

Ходив лісник, ходив коло хати
Питав лісник - чи не хочу дати,
А я, чорнява, гарна й кучерява
Цілу ніч не спала, думала-гадала

Продав лісник молодого дуба
Купив мені золотого зуба
а я, чорнява, гарна й кучерява
цілу ніч не спала, з лісником гуляла...

Повів мене у сіна копичку,
Зробив мене з дівки молодичкой
а я, чорнява, гарна й кучерява
цілу ніч не спала, з лісником гуляла.

Повів мене в зелену цибулю
зробив мені на животі ґулю
а я, чорнява, гарна й кучерява
цілу ніч не спала, ліснику...давала.

А та гуля вгору як поперла
мов в Карпатах вершина Говерла
а я, чорнява, гарна й кучерява
цілу ніч не спала, гуля не давала

До лікарні вести мене мусив,
Там нам дали аж трьох карапузів
Вони, чорняві, гарні й кучеряві
Цілу ніч пищали, спати не давали...

Отаке було кохання... :) Дід мій гарно співав, це у мене слуху нема )))
19.07.2011 в 22:33

nolofinve, ого... а лісник... спроможний виявився :)
"слуху нема" ти так думаєш, чи справді?
20.07.2011 в 01:59

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ну-у, всі так кажуть...))) Хоча я співати дуже люблю.
20.07.2011 в 23:03

nolofinve, зрозуміло... так, не пощастило Вам, Верховний :)
20.07.2011 в 23:15

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Угу - це з серїї хочу та не можу )))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии