Лучник.

17.07.2011 в 17:16

Ноло, це прекрасно. І сильно.
І мені тепер соромно за свою "половину".
Втім, гадаю що наступати тоді усе ж було важче, ніж оборонятися
А "Курумо"... цікавий хід

URL

17.07.2011 в 17:25

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Ні, правда - нормально? Я радий.
А Курумо тут доречний? Провокатор єден...)))
Їм всім було важко - і Нолдор теж...
Тільки шкода, що нікому показати не можна, неканон...

URL

17.07.2011 в 17:28

nolofinve, чудово, як на мене!
Курумо доречний, гадаю. хоча і не знаю, як би то нього поставилися каноністи...
було. але по-різному.
а якщо так і написати у передмові, що неканон?

URL

17.07.2011 в 17:41

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Ну, можна написати - але уявляю собі реакцію наших синдар )))

URL

17.07.2011 в 17:50

nolofinve, а якщо розмістити десь тут?
щоб наші синдари не бачили?) бо, дійсно, навіщо тягати кошенят за хвостики. іще перетворяться з кошенят на драконів

URL

17.07.2011 в 17:58

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Ну, я тут ще нічого не знаю - якщо підкажеш, то можна...)

URL

17.07.2011 в 20:26

nolofinve, можна спробувати тут викласти.
як гадаєш?
у "Літописах" не лише каноністи збираються.

URL

18.07.2011 в 00:10

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Ну, тоді потрібно зробити переклад... Але ж там головний каноніст нашої тусовки :warrior:

URL

18.07.2011 в 22:18

І ти вже злякався?

Не вірю

URL

19.07.2011 в 00:45

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Не злякався :rider:

Однак - якось незручно, там такі спеціалісти)))

URL

19.07.2011 в 02:11

nolofinve, Ноло, а ти про Арду Професора пишеш, чи про свою?

URL

19.07.2011 в 17:53

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Мені здається - що у кожного з нас своя Арда. Навіть у каноністів. ))) Вишивка по канві Майстра Толкіна.

URL

19.07.2011 в 18:19

nolofinve, А якщо так, чого варті оті "війни"?

URL

19.07.2011 в 21:26

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Ну, це є моя власна імха... А багато хто думає інакше. Зрештою - це правильно, стражі мусять бути, бо так можна і до ЧКА дійти, ізврат за ізвратом...
Зроблю переклад, і дочекаюся тебе. Буде цікаво))) Мені здається, що парних фіків на цю тему ще ніхто не робив.

URL

19.07.2011 в 22:28

Моя імха схожа тут на твою. Це ж не про Намо

Соромно... У мене сцена власне бою стоїть – не рухається. Потрібно щось прикурити для натхнення. Не порадиш чогось тематичного?

URL

20.07.2011 в 01:54

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Навіть і не знаю... Я просто ще раз перечитав сцену бою і зрозумів диспозицію... Причал, кораблі - на задньому плані арка. Причал напівкруглий такий - залив схожий на пляшку з горлечком до моря. Саме Альквалонде десь зверху - як от Ялта... Нолдор наступали трьома колоннами - можливо. А лучники підбігли з флангу.
Про таку цікавинку - як захоплення кораблів в порту, я ніде не зустрічав...)

URL

20.07.2011 в 23:01

А у фаноні?!

URL

20.07.2011 в 23:13

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

І у фаноні - себто з подробицями. Там в основному - про почуття пишуть)))

URL

20.07.2011 в 23:25

А тобі потрібна поетапна схема бою? І план міста та порту?

URL

21.07.2011 в 14:26

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

А чому б і ні? Я маю уявити собі диспозицію... А то Професор пише, що по всій гавані бій на мечах іде, і тут таки говорить, що у Телері майже нема озброєння, легкі луки тільки... Ота арка над Гаванню... Ну, я уявив приблизно, навіть план намалював - але ж ніде не сказано, де саме ця арка. Але мусила бути поблизу кораблів, принаймні - на відстані польоту стріли... Точний план потрібен - інакше буде плутанина. В одному фані читав, що Нолдор йшли через місто і палили будинки... В іншому - що взяли штурмом знов-таки місто, де загинуло багато мирного населення... Але ж у Сильмі чітко сказано - Феанаро привів своїх у Гавань, і хотів почати вантажитись, а тут стрілянина... Я, яко адвокат старшого брата, за точність

URL

13.02.2012 в 22:01

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

Якщо цікаво про диспозицію - тут дещо про неї nepokoinoldor.mybb.ru/viewtopic.php?id=466
а тут географія nepokoinoldor.mybb.ru/viewtopic.php?id=164&p=3#...
і тут вже конкретика, тобто імха nepokoinoldor.mybb.ru/viewtopic.php?id=482
зіграти б це нормально хоча б раз...

URL

13.02.2012 в 22:39

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, ага, подивлюся. Дуже цікаво - як це можна оцінити і обставити...

URL


Запомнить

Barad Eithel