І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
16.10.2011 в 17:37
Пишет  Аэрлис:

продолжу тему рыжих феанорингов кривыми пикчами...
Майтимо с мелкими Амбаруссар. видимо еще в Валинорские времена


URL записи

Цікаво, а чи є десь в каноні про палку любов Руссандола до найменшеньких? І чи є натяк на протистояння Маедрос, Маглор, Амбаруссар - Шалена Трійця ККК? В сенсі - Маедрос, як найстарший, завжди збирає кворум: четверо проти трьох.
Хоча - на Доріат іти брати Маедроса змусили. А отже - Руденькі не підтримали Найстаршого...

@музыка: "Океан Ельзи" - все підряд

@настроение: працював і сьогодні... Кінця не видно.

@темы: сильмовське

Комментарии
16.10.2011 в 18:50

Какая прелесть)
16.10.2011 в 18:51

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Симпатичные )))
18.10.2011 в 19:51

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача
Можна прокоментувати?

Здається, є таке в каноні
Але більша прихільність не гарантує однакових поглядів не все
Та й... хто сказав, що в нодор потрібен кворум?
19.10.2011 в 00:03

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
tyelpelaure, так оце ж я і хотів дізнатись - це канон, чи фандомний глюк)))
А щодо кворуму - то у ельфів правління не було самодержавним. Найважливіші питання вирішували саме кворумом - як у Нарготоронді.
Хоча - на війні потрібен вождь, а не віче )))
19.10.2011 в 18:37

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача
А щодо кворуму - то у ельфів правління не було самодержавним. Найважливіші питання вирішували саме кворумом - як у Нарготоронді.
Є в ельдар така річ, як повага до короля та довіра до нього.
Насправді, якщо ти визнаєш когось королем, ти зобов'язуєшся погоджуватися з його рішеннями, навіть якщо тобі не дуже цього хочется.
Якщо ти не можеш переконати короля змінити це рішення та не хочеш виконувати його - ти можеш лише заявити "ти мені не король". Як, до речі, і сталося в Нарготронді.
Хоча - на війні потрібен вождь, а не віче )))

Отож
19.10.2011 в 20:24

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
tyelpelaure, в Нарготронді ельфи раптом почали поводитись як запорозьке козацтво на перевиборах гетьмана.))) Та й поведінка Фінрода раптово стає надто "людською" - витриманий ельф короною жбурлятися б не став.
Поганий вплив Аданів, напевне)))
19.10.2011 в 21:01

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача
Достатньо почитати уважно про смуту серед нолдор та ісход, щоб не дивувтися поведінці а ля запорізьське козацтво чи відсутності витримки
19.10.2011 в 21:56

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
tyelpelaure, ну-у це ще не відсутність витримки))) Просто хлопці тільки тренувались воювати)

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии