Сонце заходить, гори чорніють...

20.11.2011 в 15:38

За что Тургона так?

URL

20.11.2011 в 17:54

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

anch, а чтобы не прятался ~~в кустах~~ в Гондолине, когда другие воюют)

URL

20.11.2011 в 18:53

anch

Неправда, он не прятался, он силы копил, чтобы потом выйти из кустов, да как шарахнуть по врагу... Ну так говорят канонисты. :alles:

URL

20.11.2011 в 20:20

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

anch, Канонисты... Ну-у, для канонистов Тургон весьма крут, ибо послушен воле Валар. Моя имха тут такова - потеря жены сломала Туракано, война ему была нестерпима, и он выстроил Гондолин, миниатюрную копию Тириона в Валиноре. Даже с копиями Деревьев - из золота и серебра.
Воевать он и не думал - до смерти Нолофинвэ. Орлы принесли тело Короля в горы, к Гондолину. Именно это повлияло на решение Тургона выйти на Нирнаэт. Фингон же брата отнюдь не ожидал - появления Тургона с войском было для него приятным сюрпризом.

*Виктор Суворов "Белериандские войны" Материал для будущей книги* :gigi:

URL

20.11.2011 в 21:41

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

Я знаю таких виконавців ролі Тургона, на яких це може бути схоже, але тут... че не занадто перводомський погляд на речі?
Імхо, я не уявляю Тургона, який не відвідав би батька особисто перед тим, як зникнути в Тумладені
В текстах нічого не сказано особливого про ставлення батька до Тургона, але Тургон, згідно з текстами, явно любив та поважав батька - варто хоча б подивитися на його герб. Він не замкнувся б так, не повідомивши батька.

Красиво написано, але погодитися з концептом не можу

URL

20.11.2011 в 21:51

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, Шкода, що не можу назвати зараз де це є у Сильмі - однак там говориться, що про місцезнаходження Гондоліну не знали ні батько, ні Фінгон.
А приїхати особисто до Крижаного Короля з такою звісткою - Туракано б точно не наважився. Бо знав, що отримає чортів)))
Ясно, що він батька любив. Однак - це не завадило йому оголити фронт.
Фінрод, которий отримав таку саму пораду від Ульмо, збудував Нарготронд, але військо його зосталося в Дортоніоні і в Західному Белеріанді.
Саме завдяки відвазі братів Фінрода орки не прокотились лавиною по Західному Белеріанду і не вийшли на Побережжя, повністю блокувавши Хітлум і розчавивши Фалатрім.
Отже - вихід був і у Туракано, якби він того хотів.

URL

29.11.2011 в 01:03

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

Не знати про місцезнаходження і не знати, куди взагалі подівся син - різні речі.
Як сповістити батька - особисто чи листом, в Сільмі не прописано.
Чи є заснування Гондоліна зрадою і чи варто давати за це чортів.. ой, не знаю. Мені чомусь не здається, що треба...

URL

29.11.2011 в 01:17

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, але ж Тургон пішов в гори не зі жменькою ельдар. У нього було військо, котре виконувало конкретне завдання - прикривало Побережжя. Після його відходу орки двічі штурмували Хітлум з тилу, і, якби не Фінгон, то скрутно було б і Фалатрім, і мешканцям Дор-Ломіну.
Завдяки Тургону, Король з Фіндекано жили під загрозою удару в спину.
Так що, навряд чи Тургон наважився сказати таке татові особисто. Ноло звісно не Феанаро, але характер мав доволі тяжкий)))

URL

29.11.2011 в 17:47

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

Це військо, наскільки я пам'ятаю, прикривало підхід з моря, але орки боялися води.
Я не дуже добре знаю історію Хітлума - дійсно з тилу штурмували???
Треба перечитати, мені чомусь здавалося, що з півночі

URL

29.11.2011 в 17:54

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

За Сильмом орки двічі робили обхідний маневр, і намагалися увірватися до Гітлуму від затоки Дренгіст. Для цього вони робили великий гак - тобто йшли на північ від Ангбанду, там спускалися до Побережжя і чимчикували назад. У пішому строю))) Взагалі - флот в Ендоре в Першу Епоху, як не дивно, не мав розвитку ні у орків, ні у белеріандців.
А від Дренгісту орки робили поворот на дор-Ломін, яким правив Фінгон. Якби Тургон був "вдома" у прибережному Віньямарі (а його ельфи з усього Неврасту найбільше полюбляли побережжя) то стежити за півічними кордонами було б його обов язком.
А Фіндекано було важко - адже він фактично був батьковим замісником, і його війська воювали на північному кордоні. Обидва рази він змушений був брати з собою невеличкий загін.

URL


Запомнить

Barad Eithel