І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Глюки... такі вони глюки...
Дописую ранком, на роботі сидячи.
Зранку, при сонці - прочитав ламентації дурня і плюнув. Розкис, немов ганчірка. Треба і справді кудись поїхати, розвіятись, а не шукати пригод вночі на вулицях. Ну за яким лихом мене в ті нетрі понесло? Потрібна мені була та пляшка як моїй собаці п ята лапа. Вимкнув би опівночі компа - і ліг би спатки. Ні - поїхав... Ну і приїхав. Все - зав язую. Крапка.



@музыка: е-nomine - все підряд

@настроение: геть здурів ти, Ноло...

@темы: білочки