І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)



Варто придивитися до цих селянських обличч - таких не знайдеш нині... Щезли...

Пісня пречудова. Є ще гуляйпільський варіант - в народі говорять "спрошний" Тобто - не дуже пристойний.
Ні, тут пристойно все - це ж професіонали виконують. А те, що співав на цю мелодію мій дід - зі сцени співати не можна :gigi:

@музыка: "А я чорнява..."

@настроение: прокачується

@темы: українське

Комментарии
24.01.2012 в 21:26

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача
а що співав дід?
або тут теж не можна оприлюднювати?
24.01.2012 в 21:39

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
tyelpelaure, можна-можна)))

ось воно)))
24.01.2012 в 22:15

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача
все майже цензурно :)))
24.01.2012 в 23:53

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
tyelpelaure, ага, майже :gigi:
06.06.2012 в 11:00

Ех, які пісні були... А "Чоботи з бугая" хоча б взяти - Повісила чоботи на гвозді, Сама себе ляснула по ... нозі; На городі кури гребуться, А в саду дівчата ... гуляють. Жаль, зараз слухають одне гівно, вибачаюсь

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии