Спогади про сніги часів минулих...

[nolofinve]

Спогади, такі вони спогади...

читати далі

Чомусь багато хто думає, що між рольовиками мають виникати якісь неуставні стосунки - зграї, гареми, збочення...
Звісна річ - ми не були білими янголами. Траплялися ігри, де пити починали від початку, а не на "розборі польотів", траплялося, що дехто прокидався зранку в чужому наметі, або в чужому спальнику... Однак - всі ми були повнолітні і за наслідки повністю відповідали.
Малоліток оберігали. Підлітки завжди були при сестрах-братах, або і при батьках. Пам ятаю одну завзяту маму, котра на те, що "цивілу на полігон немає ходу", холоднокровно відповіла - "А я гратиму. Відьми потрібні?"
Грали "Партизанів Белеріанду" і у нас якраз не вистачало постарілої Андрет - грати бабусю ніхто не хотів. Мама, поки її малолітня донька гасала по лісі з ельфійським загоном, стерегла табір і ворожила воякам на рунах і картах Таро. Коли в табір вломились орки, хоробра Андрет наворожила поганцям всіляких бід, і розгублені Темні навіть не відправили її "до татка Еру"
Ситуації, коли дівчата грали ельфійських лордів, були дуже частими. Хлопців не вистачало - нас було небагато, і ми були "елітною частиною", бо майже всі відвідували клуб історичного фехтування. Тому дівчата відважно заповнювали прогалини в шерегах нолдорської знаті, а також грали ельфійок-цілительок і "третіх ельфів у п ятому ряду"
Тих дівчат, яких нині називають "ністанор" у нас було дві - мій "батько", а згодом "брат" Феанаро і "кузен", а потім "син" Туракано. Обидві дівчини були цілком адекватні, а те, що до них зверталися в чоловічому роді навіть в реалі, виходило якось так - само собою. Та, що грала Туракано, до речі - вийшла заміж і має нині двох дітей. "Феанаро" і досі незаміжня й активно займається політикою.
Решта дівчат були лордами лише на полігоні. І дуже гарними лордами.
Як ми не знали слова "ністанор", так і не знали слова "слеш". Якби нам тоді хтось сказав, що між Майтімо і Фіндекано могло бути...це саме, то клієнт міг і обірвати гарячих. Може тому ситуація, коли в Маедроса-хлопця закохувалась дівчина-Фінгон ні у кого не викликала єхидних натяків.
А я через "Фінгона" свою дівчину втратив.
Дівчина моя не була рольовичкою - це моя дурість, я вічно закохувався "не в своїх", а тусовочних дівчат вважав за посестер. "Фінгон" же була красунею і не зводила очей з Рудого Лорда...
Грали "Зцілення ворожнечі". Я там був Маедросом. Гра була важка і в чомусь екстремальна. Багато було приїжджих, котрі плуталися на місцевості. Травень видався холодним - а ми збиралися в кращих традиціях екстріму переплити Дніпро на реквізованих в Альквалонде моторках. Під час бою в Гаванях я кілька разів падав у воду в повному прикиді. Сушитись було ніколи - час наглив. Дагор-нун - Гіліат злилася зовсім - Готмог з братчиками не зістикувався з Феанаро, а напав на мій загін. Одним словом - пішло жахливе АУ: батя живий, я у полоні, Нолфінги з Арфінгами на підході. Злі і голодні, бо заблукали теж. Замість зцілення ворожнечі ось-ось мало початись побойовисько.
В Ангбанді Моргот (мій друг на прізвисько Тано) одразу помітив мою неадекватну поведінку. Зазвичай наші діалоги були знакомитою розвагою для всього Темного Блоку. А тут я лише понуро огризався і явно наривався. Врешті решт - зацідив якогось орка по пиці, отримав сам... При спробі Тано дати мені ковтнути спиртного з фляжки - кашляв я так, аж груди боліли - знову почав бійку.
Під ранок затривожений Тано вирішив зупиняти гру. Потім він оповідав, що у мене почалось щось на зразок марення від високої температури. Однак - розуму, а чи дурості у мене вистачило на те, щоб відмовитись. Тим більше і залишалось-то всього нічого - Тангородрім))) Ну і на ранок мені стало легше.
Фінгон з Торондором теж не обійшлися без пригод - якщо "Фінгон" знала дорогу, то приїжджий орлуша заблукав, і вибрався до нас в останню хвилину. За цей час мене трохи з розуму не звів нетверезий цивіл, з вигляду бомж. Спершу він допитувався, що я роблю о п ятій ранку на рештках розмонтованої електровишки, тоді, чого це мене пристебнуто до граток ременем за зап ясток... Зрештою - я його послав до Ангбанду з проханням передати Морготу привіт від Маедроса.
- Ми тут на парі граємо, - роз яснив я бомжу, - Спускайся он тою доріжкою між скель, Моргот тобі горілки наллє...
- Ну і кликухи у вас - сказав дядько і почалапав між скель донизу.
Потім бомжик причвалав знову - коли "Фінгон" оплакувала мою гірку долю. Тано йому таки налив - подобрілий дядько заявив, що може допомогти мені злізти, і вже намірився дертись на вишку. На щастя - тут прилетів наш орлуша, інакше у бомжика були б проблеми...
"Фінгон" з орлушею притягли мене в табір, де я і відрубився. Тим часом Феанаро примирився з Нолофінве і в таборі пішло братання і гульня. Мене ж взялися лікувати діви-Нолде і "Фінгон".
А що ж моя дівчина? А вона страждала від ревнощів, бо, видимо, теж вважала, що рольовики повинні у всіх гріхах. А тому десь в обід вона віднайшла табір - здав його місцезнаходження Тано - і увірвалася до намету.
Майтімо Руссандол лежав зранений. Його голова спочивала на колінах кращого друга Фінгона, котрий потиху втирав справжні сльози (я весь горів - потім виявилось, що в мене запалення легенів). Біля намету діви-Нолде готували мені квенілас. Красиві діви в ельфійському прикиді.
Коли я виписався з лікарні, куди загримів опісля цієї гри, то у мене вже не було дівчини...)))

@музыка: BG "The Blood Tears"

@настроение: Сніги, такі вони сніги...

@темы: рольове минуле

Comments

бггг, как все это знакомо, Эру милостивый... Эх, леса, леса...
Слушай, а можно нескромный вопрос?

[nolofinve]

~Milashk@, это какой?

nolofinve, ты и сейчас женат на девушке не из "тусовки"? Просто стало интересно.

[nolofinve]

~Milashk@, да-а... И брак очень тяжел и неудачен. Мы слишком разные люди.

nolofinve, ой... Ты извини, что спрашиваю. Но ошибки не поздно исправлять. У нас говорят, "лучше одному, но с ветром в крыльях".
Но, опять таки, это не мое дело, ты волен заткнуть меня.

nolofinve, даааа, ролевое прошлое....
~Milashk@, а наш ролевочный Маэдрос, между прочим, на 15 лет сел. Вот так. А хороший был парень.

~Numiel~, да, я слышала... Т_Т

[nolofinve]

~Milashk@, так оно уж получилось... Впрочем - я сам во многом виноват.

nolofinve, нечего, может, оно все наладится.

[nolofinve]

~Milashk@, я надеюсь... У меня ведь сын, такой маленький Нолдо... Ради него.
Разболтался Ноло, однако...

*эм... я как бы пойду, тогда... вы тут болтайте... *

[nolofinve]

~Numiel~, да чего уж тут. Реал, такой он реал... Кстати - молодчина Фингон, хорошо на митинге держишься)))

nolofinve, спасибо! Только вот Маэдрос мне агрессивный попался... и почему-то до боли знакомый...

[nolofinve]

~Numiel~, я тоже догадался... )))

~Numiel~, бгггг, да, сестренция моя на ролевках Саурона играет, вот и прет из нее Тьма
nolofinve, а ты на кого подумал

~Milashk@, Твою м.... извините, Марго что ли? то-то я гляжу, Маэдрос в политике так шарит, как не кто другой. Не знала, что она в дневах.

[nolofinve]

~Milashk@, я наверное ошибся) подумал на девушку, которая "Рыжая Соня". Вроде - по агрессивности подходит. Подумал, что она второй аккаунт завела - но теперь вижу, что ошибся.

~Numiel~, да. Она. Пришла чтобы читать мои фики.

nolofinve, эйэйэйэй, ты что! Марго и Соня это же как небо и земля! Она просто Саурон по жизни.

[nolofinve]

~Milashk@, да, я уже понял, что это другая девушка...
Саурон... Как нибудь расскажу, как я Саурона отыгрывал в "Нарготрондской усобице"... Жесть)))

nolofinve, и кем ты только не был

[nolofinve]

~Milashk@, В основном у меня четыре любимых роли. Одна - собственная квента: эльф из ПД Нарамакил-Алассэа, верноподданный Рыжего Лорда. Ну и каноничные - Маэдрос, Финголфин. Саурон - единственный Темный, которого я играл на подмене (Наш Сау кинул нас) Ребятам понравилось)))

nolofinve, ааа, все тебя к Феанорингам тянет и тянет!

[nolofinve]

~Milashk@, Да-а, я ведь начинал как перводомовец)))