І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Цікавий момент - при чому стикаюся з подібним вже не вперше...
Я можу до хрипоти сперечатися з поляком про роль Богдана Хмельницького в історії, або про події на Волині в минулому столітті.
Я можу говорити з білорусом про взяття Полоцька князем Володимиром, причому співбесідник захоплюється і починає робити деякі...гм... узагальнення щодо мого народу.
Я можу сперечатись з татарином, которий на повному серйозі доводить мені право його пращурів на взяття ясиру в наших землях, бо ми були не мусульмани...
Але жоден з цих наших сусідів, з якими ми - як то завжди буває - то билися, то мирилися, ніколи не піднімає мовного питання.
Для них - ясно і зрозуміло, що русини-українці є окремим народом зі своєю мовою і культурою. І саме з цим народом їхні предки воювали, мирились, ділили землі і жінок, знову воювали, знову мирились. Жили...
Відраза до української мови виявляється тільки у певної частини росіян, або у тих, хто себе до них причисляє.
Причин цьому - я не бачу. Можливо я - тупий )))
Я спілкувався з хлопцями, котрі щиро не терпіли росіян. Однак - їхня нехіть ніколи не розповсюджувалась на російську мову як таку...
І в зв язку з цим згадався старий толкіністський анекдот.
- Чому Тінгол заборонив квенья?
- Тому, що вчити ліньки, а спілкуватись якось треба. І Нолдор вивчили синдарин...


Тінгол опісля вікопомного указу

@музыка: Фінрод-зонг "Тінгол та Феанорінги"

@настроение: єхидне

@темы: білочки

Комментарии
05.02.2012 в 11:23

nolofinve,
Это ты к вчерашнему окологаладриэльному разговору?

Я на української мови понимаю половину-две трети текста, иногда что-то на слух. И звучание этой речи неизменно вызывает у меня улыбку - что-то в ней есть такое...задорное.

А если рядиться, кто с кем когда воевал - эдак и до палеолита докопаться можно :) Люди выгодно отличаются от эльфов тем, что былые обиды за несколько поколений размываются где-то в дали почти незапамятных времён, и нет нужды лелеять их бесконечно.
05.02.2012 в 12:06

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Alassien, да, я тоже такого мнения))) Хотя - судя по накалу страстей - обиды таки есть. Я насчет этого такого мнения: подрались-помирились.))
Сейчас вот опять взялись активно культивировать прошлую войну - ненависть к немцам воспитывать, что ли... Не понимаю. Не говоря уже о стращании добрых людей "бандеровскими террористами")))
А насчет языков - каждому дорог свой. Я много славянских языков знаю, но мой - самый красивый...для меня)))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail