Деякі переклади з квенья.

10.02.2012 в 03:03

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

Подобається, відверто подобається.
Далі буде?

URL

10.02.2012 в 11:26

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, дуже хотілося б... Забув зазначити, що російські варіанти всі не мої - це власність авторів віршів на квенья. Але українською це звучить божественно)

URL

10.02.2012 в 12:57

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

це власність авторів віршів на квенья
я знаю

URL

10.02.2012 в 13:08

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, не знаю, може б вони були проти, щоб їх вірші перекладали українською. Але утриматися не зміг))

URL

10.02.2012 в 22:22

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

мені здається, що жоден автор не може бути проти перекладу на якмога більше мов
хоча переклад - все одно переказ, бо самісінько так, як в оригіналі, все одно не можливо
тим більше, що оригінал - квенья
але мені дуже подобається, як звучать твої переклади
вони правильні якісь

URL

11.02.2012 в 01:07

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, Я завжди говорив. що українська мова - це слов янське квенья))) Шляхетна основа)))

URL

11.02.2012 в 13:37

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

Хочу зіграти у гру, де квенья буде моделюватися українською, а сіндарін - російською.
Мені здається, що це було б кльово. Споріднені мови, одну розуміють всі, іншу - ні.
Та де ж її, цю гру, взяти.

URL

11.02.2012 в 13:47

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, а-а, а ми ж так свого часу грали))) У нас у таборі навіть гасло висіло на одному з дерев - "Нолдо, якщо ти почуєш, що в лісі говорять на синдарині, не поспішай стріляти - вони ще вивчать квенья" :gigi:

А ще у нас була кабінетка колись - улюблене садо-мазо толкінутих "Маедрос у полоні". Там весь прикол був в тому, що Моргот і Саурон (гарний слідчий - поганий слідчий) допитують Маедроса російською, а той відповідає українською. А оскільки у наших ельфів була мода на вишиваночки - Перший Дім особливо любив "чорну вишиванку" з багряним візерунком, то виходило щось несамовите. Особливо, коли Саурон назвав Рудого "бандеровская морда" :laugh:

URL

12.02.2012 в 00:44

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

ого!!!
це в Запоріжжі ви так???

URL

12.02.2012 в 11:31

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, ага - Запоріжжя і околиці))) У нас був трохи особливий контінгент, навербований по різним напіввійськовим організаціям з патріотичним або козацьким ухилом.
А щодо вишиванок - то вони були майже у кожного патріота

, а ось ельфійський одяг в ті часи зробити було дорого і складно. Я навіть обоснуй вишиванкам вигадав, так що молодняк упевнений був, що ельфи так і одягались - у вишиваночки, гаптовані білими руцями їхніх коханих.
Хлопців - якщо чесно - приваблювала більш військова гра (ми ставили в основному битви) а не сам Професор і його творіння. Багато хто взагалі нічого не читав - мене наші прозвали "Голова культурної референтури", бо доводилося перед грою давати масовці вводну і політінформацію. Однак десятків зо два були справді толкінуті на всю голову, на них все і трималось.
Ой, як же це було давно і на жаль минуло...

URL

12.02.2012 в 12:45

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

Десятків зо два - це вже багато

Все, що минає, колись повертається... трохи по-іншому, правда

URL

12.02.2012 в 12:59

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, да-а, і до речі - бачив я на Хортиці не так і давно 15 літніх толкіністок у вишиваночках))) Дівчатка, щоправда, з язичницьких родин. Все класично - на "Маедросі" чорна вишиванка з червоним, при чому вишита восьмикінечними зірками

, на "Фінгоні" - вишиванка з синьоблакитним візерунком, довга така, з розрізами по боках, вдягнена на білі бриджі. Але коли я спитав, чому саме таке вбрання - вони навіть відповісти не змогли. Я все таки думаю, що це відгомін наших ігор

URL

12.02.2012 в 13:05

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

Традиції не вмирають

))

URL

12.02.2012 в 13:17

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, а як же ж було весело... ) Нас з одного полігону - були ми на виїзді - трохи не випросили за наші жарти з квенья. Ми грали за Другий Дім. Главмастер одночасно грав Тінгола і був... ну як це пом якше, одним словом імперець-росіянин (хоча за національністю він був українець, такі діла...). І перша його умова була, коли він побачив нашу "Банду з Гітлуму" у вишиванках - щоб ми говорили " на нормальном язікє". А все, що треба для гасел - ми з собою завжди возили, і до вечора на найвищому дереві вже висіло "Ганьба Тінголу, родоначальнику лінгвоциду" "Квенья - наша рідна мова" "Квенья - солов їна, квенья - калинова". Шкандаль був... Врешті решт - як не дивно - збунтувалась російська команда Феанорінгів. "Да отстань от них, Синда, ну уедут они, поломают игрушку... Орки придут - поймем друг друга" Ну і Тінгол відчепився. :gigi:

URL

13.02.2012 в 00:08

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

не люблю, коли у рольових іграх вилазят реальні розборки й тарагани

хоча в принципі ситуація прикольна. але складно моделювати квенья українскою, коли не всі нольдорські команди її розуміють

мені про іншу гру розповідали, де українською моделювали синдарін. нолдор з України не знали, як себе поводити, щоб не "вивчити" синдарін занадто швидко. а дівчата з Москви, яким делегували спілкування з місцевим митримським населденням, дуже гарно пограли і навіть наприкінці гри могли вже якось розмовляти "синдаринською"

в мене народилося запитання трошки не по темі. а існує взагалі якійсь єдиний україномовний толкін-портал? де лежать вірші, переклади, відбувається спулкування саме українською? щось мені здається, що якщо ні, варто створити

))
я ось пишу в щоденнику російською, бо розумію, що російськомовна аудиторія більше. і так робить багато хто. але україномовний контент існує, і якщо буде місце, де спілкуватися, його стане більше. може, навіть і словеску реально організувати україномовну...

URL

13.02.2012 в 00:19

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, Я свого часу багато лазив по Інету, але такого не бачив. Була україномовна гілка в "Арді-на- Кулічках, але вона давно заглухла, в принципі, як і сам сайт.
Створити - та-ак, це було б непогано... Та ще знайти контингент. В принципі - україномовні толкіністи повинні бути.
До речі ось - тут про україномовні фанфіки по Професору) Можливо - знадобиться
www.diary.ru/~nolofinve-zp/p171254093.htm

URL

13.02.2012 в 00:37

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

ага, була Арда-на-Кулічках
був сайт Айве зі Львова

я знаю людей, які іноді пишуть вірші по темі українською - але іноді, і воно губиться в російськомовному контенті

мені здається, що якщо зібрати все наявне в кучу на сайті, ще прикрутити форум і добре пропіарити (банери тощо), то все з'явиться
щоб писати, людям потрібна аудиторія

можна, звичайно, починати тільки з форуму - так простіше, але не хочеться мені чомусь користуватися безкоштовними російськими форумними доменами. або начхати і почати? ти б приєднався до такого проекту?

URL

13.02.2012 в 00:41

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, Я, чесно кажучи, нічого не тямлю в створенні сайтів))
Єдине, що я можу зробити - це постачати кимось створений сайт власними глюками і фанфіками. В технічній роботі - я "чайник".

URL

13.02.2012 в 00:47

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

це вже багато

а ще, як я розумію, якщо щось цікаве знайдеться - ти теж можеш поділитися цим

URL

13.02.2012 в 00:50

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, Звичайно)) Адже я теж шукаю україномовних толкіністів)

URL

13.02.2012 в 00:53

tyelpelaure

Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача

я спробую створити

URL

13.02.2012 в 00:56

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

tyelpelaure, Тоді будемо тримати зв язок) Проглянь ті фіки, на які я дав посилання. Один з них - цілий роман, розміром з ПТСР. Для україномовної толкіністики це доволі сильний козир.

URL


Запомнить

Barad Eithel