І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
За останні кілька днів тричі бачив на вулиці людей дуже схожих на моїх померлих знайомих. У двох був на похороні особисто.
Враження звісно несамовите - розум говорить одне, а почуття зовсім інше.
Востаннє я трохи не покликав ту людину на ім я. Звісно, це була зовсім інша людина, однак якоїсь миті...

@музыка: Бетховен Симфонія № 5

@настроение: Так доля стукає у двері?

@темы: особисте

Комментарии
04.05.2012 в 15:02

Щось мені не до вподоби такий настрій
04.05.2012 в 15:15

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, Я не марновірний, однак такі глюки розуму мені теж не подобаються. В неділю попрохаю наших, щоб кинули мені на рунах :)
04.05.2012 в 21:24

nolofinve, сподіваюся, допоможе. хоч направить)
04.05.2012 в 21:37

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, Угу... взагалі сьогодні день не мій)

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии