І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)


Anárion

Macalaurë Formenossë


на квенья

Тут над квенья знущався Ноло

@музыка: кельтська арфа

@настроение: ліричне

@темы: сильмовське, поезія, рольове

Комментарии
17.10.2012 в 08:41

Из памяти не уберешь песни своей слова. Остановившись вдруг решишь, что спеть её пора.
так скоро Ноло исчезнет под сапогом Мелькора :-Р
17.10.2012 в 12:49

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Evg Sigrun, не дождутся))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии