І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
До проминулого Дня Народження варто згадати.



Василь Стус

Асоціації з Макалауре просто таки нестримні.


По чорних водах човен мій поплив,

і вже не видно ні землі, ні неба.

Зайшло на бурю. Мабуть, так і треба,

щоб ти себе в цій теміні згубив

***
над обрій підбивався день

гінкий, як меч двобічножалий,

допоки журних сто пісень

прорвались горлом і рікою,

проллялися і потекли

поперед себе й за собою.

***
Бо вже нема ні смерти, ні недолі,

а є налита чорнотою ніч.

Як роз’яріли зорі охололі!

І як байдуже хиляться до віч!

Гарний сайт, присвячений його творчості тут - vasylstus.com/poetry.htm

@музыка: Т. Житинський "Пісня про Довбуша"

@настроение: меланхолічне

@темы: поезія