среда, 22 мая 2013
03:05

Епічне й пафосне

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@музыка: Jeremy Wiebe The Fall of Fingolfin

@настроение: йду спати

@темы: сильмовське

URL
Комментарии
22.05.2013 в 03:16

.:Eirin:.
И в странах бескрайнего льда и заката. Где стынет под веком слеза, Пою я о брате, зарезавшем брата За Рыбу, чья пища - глаза...
А мне нравится.
URL
22.05.2013 в 03:19

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
.:Eirin:., Мне тоже) Хороший альбом.
URL
23.05.2013 в 22:08

:Verilme:
Эпик! Классный композитор. Мне у него "Падение Гондолина" еще понравилось.
URL
24.05.2013 в 00:48

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Берти, А мне нолдорский марш)
URL

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии