І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Нічого не тямлю у соціоніці, але нещодавно трапився мені соціонічний аналіз... України. Автор з соціонікою у руках доводить, що українці не здатні на рішучі дії, війни, опір, при чому цей діагноз у нас трохи не з Київської Русі) З цього приводу згадався також один мій приятель з дайрів, котрий чомусь весь час намагається мені довести те саме, тільки з історією від академіка Толочка у руках.
Однак мироздання завжди надсилає необхідне саме у той час, який потрібно. Ось цей есей про наших прямих предків просто зігрів мені душу) Звичайно, приятель знову скаже, що це все вигадки, а насправді бідолашні слов'яни зі слізьми на очах благали варягів прийти і володєті, але есей гарний і розумно написаний.

історичні цікавинки

@музыка: Оргія праведників "Последний воин"

@настроение: проблематичне

@темы: українське

Комментарии
23.10.2013 в 22:17

Из памяти не уберешь песни своей слова. Остановившись вдруг решишь, что спеть её пора.
расшифруй тримається
23.10.2013 в 23:23

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Evg Sigrun, держится
24.10.2013 в 19:50

Из памяти не уберешь песни своей слова. Остановившись вдруг решишь, что спеть её пора.
nolofinve, благодарю.
ПС:
надо бы чего-нибудь напечатать, но я потом сюда вернусь и всё выскажу
24.10.2013 в 20:09

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Evg Sigrun, ага)
24.10.2013 в 22:01

Из памяти не уберешь песни своей слова. Остановившись вдруг решишь, что спеть её пора.

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail