І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
- Алло! Не мовчи...
Розкажи як минає весна
чи сакура вже відцвіла
на забутій картині?
- Давно не пишу.
В мене з небом холодна війна
Нечесно ж: у квітні сніги,
хоча що вони винні...
Їх скинули з хмари,
неначе баласт із душі:
розбившись о землю
Вони вже не можуть літати...
- Боїшся?- Не знаю...
- А в нас тут брехливі дощі,
ще гірші вожді
і до смерті затерті цитати.
- А ти пам'ятаєш той хокку?
- Про білу печаль?
- Про неї, кохана...
- Про неї, коханий. Про неї..
Жаль, вишня - колишня.
В снігах загубилось дівча
і дишуть морозом на скло
безпритульні лілеї
Та я все одно пам'ятаю:
"Печальне життя...
Навіть тоді, коли зацвітають вишні.
Навіть тоді...

Св. Антонишин

@темы: поезія