Власне - це не тільки мої думки. але треба їх висловити.
читать дальшеНе знаю, хто вигадав сам термін "гібридна війна", але найпаскудніша з її варіацій - російська. З оцим ось - "нас тут нєт". Зрештою ми всі знаємо про участь американців у корейському, вьєтнамському та десятках інших конфліктів, але про те, що звідти стирчали радянські вуха - я особисто знав старого, нині вже небіжчика, котрий служив на Кубі без розпізнавальних знаків та іншої атрибутики - навіть і нині не говорять. Приховати не вдалося лише Угорщину з Чехословаччиною. Ну і звісна річ - Афган.
Але особливості гібридних воєн 21 століття - це те, що до неї залучають журналістів.
Власне їх залучали до цього борделю і раніше. Але тільки зараз робота журналіста, країна якого веде гібридну війну проти сусідів є роботою високооплачуваної шлюхи. Те саме можна сказати і про продажних борзописців з іншого боку "неіснуючого" фронту, котрі працюють на ворога всередині країни.
Так от - приймаючи духовну участь у війні, нацьковуючи людей одне на одного, отримуючи за це гроші і моральний оргазм, журнашлюхи є такими ж солдатами, як і заблукані буряти без розпізнавальних знаків. А отже нехай не ображаються, коли отримують те, що отримують солдати - кулю межи очі.
Якщо сволота з камерою і мікрофоном допитує полоненого - саме допитує, а не розпитує, то вона є солдатом ворожої армії, і прикінчити таке все одно, що павука вбити, за якого проститься сорок гріхів.
Якщо тварюка шкіриться, тюпаючи за окупантським танком і сходить оргазмом від задоволення, то, коли вона зачепить "розтяжку" , це лише доведе існування кармічних покарань.
Ну і нарешті - якщо моральний урод десятиліттями поливав лайном свою вітчизну, її історію, поетів і героїв, то хай не дивується, що більшість народу полегшено зітхнуло, коли його пристрелили свої ж.
Зрадниками і коляборантами хазяї не дорожать ніколи. Вони холоднокровно пожертвували журнашлюшкою задля роздуття чергового скандалу.
Та тільки скандалу не буде - бо це лайно нікому не цікаве.
-
-
17.04.2015 в 21:41-
-
17.04.2015 в 22:01-
-
17.04.2015 в 23:33-
-
18.04.2015 в 01:10З моральної точки зору вся "недоторканність" завершається там само, де завершається статус журналіста як такого. Тобто - з початком спрямованої на шкоду брехні. Все. Відійшов від правди, почав верещати про "хунту", неправильних "галичан", "йугавасток" - ти пропагандон, такий самий солдат як інші. І відношення має бути як до них: "Здох - добре, менше наших загине".
Це одна з улюблених мульок Заходу - якийсь майже сакральний статус журналіста. Просто вони не розуміють різниці між репортером, котрий ризикує заради правди - і лайном, що приймає участь в катуванні полонених. А кацапи цим користуються. Дуже зручно. Як і під егідою ОБСЄ дурню виробляти. Навіть не знаю, як це питання вирішують в Ізраїлі - але, певно, якось вирішують. От в кого вчитись треба.
-
-
18.04.2015 в 09:12-
-
18.04.2015 в 09:18Мій дядько, закоханий у "Кобзар", вже років десять як не більше мріяв набити морду цьому уроду. І завжди говорив, що він дограється.
-
-
18.04.2015 в 19:36Не люблю людей котрі гадять на могилах геніїв. Ну і воно ж не тільки цим відзначилось.
А зараз річниця загибели Рибака, я побачила ті жахливі фото і почала плакати.
Він був відважним чоловіком.
А Бузина... Не кожне двоноге є людиною.
-
-
19.04.2015 в 23:33danapria, Ви були дописувачем "Слова Просвіти"? Пам"ятаю, як ще десять років тому багатьом авторам доводилося захищати на сторінках газети і Шевченка, і українські школи на Донбасі та в Криму, і українську історію загалом.