Погортав "Потоп" Сенкевича, бо читати все підряд ніколи було. В основному перечитав батальні сцени, та розумування пана Генрика про тодішній політес.
читать дальшеПан Генрик намагався схрестити вужа і їжака, тобто пояснити події 17 століття патріотизмом 19 століття. Але він в одному правий - в ті часи дуже велику роль грали релігійні відмінності. Якби шведи були католиками, а не лютеранами, то етнічну Польщу вони б зайняли без проблем.
Пан Кміціц і його Оленька - етнічні білоруси. Ясна річ - ополячені Але їхня челядь говорить місцевою мовою, маєтки знаходяться на території Білорусі та на Смоленщині, колись віджатій москалями у ВКЛ.
Оскільки ВКЛ не було завойоване Польщею, виходить що місцева шляхта забула мову та звичаї за двісті років. Така собі повзуча інвазія.
Згадавши пригоди пана Анджея, можна зробити висновок, що сябри колись були круті, та й дуже круті) Але менш стійкі на розкладаючий вплив іноземців, аніж русини, вони ж українці.
Війна в ті часи - це просто пісня якась. Найбільше мені сподобався епізод з добуванням провіанту на своїх же землях. Зрештою - в ті часи так і воювали, але де тоді в лиха взятися патріотизму.
А взагалі - шикарно. Провіант у своїх же хлопів беруть з бою. Закриваються у фортецях, а біженців зоставляють за ворітьми, де їх вбивають і гвалтують шведські солдати. Трохи що не так - шмагають бургомістра, шанованих міщан, і навіть небагатих шляхтичів.
Пане Генріку, ваших героїв дійсно врятувала Матка Боска. Якби ворог не наступив на релігійний мозоль, при такому ставленні до населення Річ Посполита пішла б під три чорти на сто років раніше. Зрештою - це саме її і погубило, хамське ставлення до всіх і вся і дурнувата шляхетська вольность.
Правда, самодержавный маразм тоже плох, а вот конституционная монархия по Липинскому самое оно) Жаль, времена не те)
В Білорусі процес ополячення йшов швидше і вже зачепив верстви небагатої шляхти, а в Україні процес цей гальмувався трохи.
Ні, не забула, просто ну не міг шляхтич спілкуватися "в світі" хлопською мовою. Та і польска фактично була як не державною, то де-факто офіційною. Так само, як російські поміщики 19-ст при нагоді весь час вставляли в розмову французьку. Хмельницький офіційну переписку теж вів польською.
Там в одній з книжок трилогії, здається в "Огнем і мечем" все ж таки, згадуються також українські шляхтічи, які воюють проти Хмельницького...
Це чиста правда. Воювали. І не тільки деяка шляхта, а і частина реєстрового козацтва. Навіть в битві при Берестечку на боці РП брало участь до 500 козаків. Не треба розглядати Хмельниччину, виключно як національно-визвольну війну - там все було набагато складніше.
Але це вже не щодо "Потопу", бо книжка ця не так щоб зовсім історична...