І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Те, що Росія застрягла в 40-х роках минулого століття і зараз плавно сповзає в тридцяті - видно всім. А от у нас доволі велику частину люду можна назвати - "наша проста середньовічна людина"
В середньовіччі - що б там не казав пан Генрик Сенкевич - патріотизму в сучасному розумінні не існувало, це поняття є ровесником пана Генрика.
Проста ж середньовічна людина:
- Знає тільки своє село (місто,цех, клан)
- Байдужа до того, хто при владі вище старости, або мера - аби годували і не дуже обтяжували податками.
- Байдужа то того, який "добрий герцог" займе місто, і виносить хліб-сіль кожному.
- Поливає лайном дійсно доброго, або слабкого герцога, однак, якщо герцог накаже висікти з десяток крикунів, починає його вихваляти за "сильну руку"
- Більше дивиться на релігійну різницю, аніж на національну.
- Легко переймає мову і закони чергового переможця
І вилізти з цього середньовічного болота важко, або й зовсім неможливо.
Біда в тому, що "наша проста середньовічна людина" має право голосу, хоча Ніцше рекомендував для неї батога.

@темы: білочки

Комментарии
02.06.2015 в 10:06

Крайня фраза - хоч у цитатник став :). Я колись щиро обурювався вислову Шухевича: "хлоп не сміє політикувати". Тепер же бачу, наскільки правий був Головнокомандувач.
02.06.2015 в 20:54

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Yksi Tahti, а таки правий. Бо весь хлопський політикум зводиться до сакраментального "моя хата скраю".
03.06.2015 в 09:42

Из памяти не уберешь песни своей слова. Остановившись вдруг решишь, что спеть её пора.
nolofinve, потому так и живём...-_х
03.06.2015 в 16:58

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Evg Sigrun, угу.

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии