Зимова ФБ, тексти, левел 2

05.02.2013 в 23:02

Пишет  Narindol:

И вновь продолжается Битва
Наша команда выложила тексты. Финрод под деревьями, кроссовер с "Легендой о героях Галактики", пепел Феанора, стучащий в наши сердца и еще много-много другого.

@музыка: Нема

@настроение: Сонне

@темы: ФБ

---

Читальний зал

Маленький базарчик, де торгують хто-зна чим, у провінційному містечку. І що Ноло там знайшов? Скарб, кращий за Аркенстон))
Я цю книжку колись зачитав до дірок, а вірші виписував у зошит. Потім зошит загубив...
І ось сиджу в цьому поганючому готельчику (щоправда тут є вай-фай, поступ цивілізації) і милуюся своїм надбанням.
А ось якраз в тему нолдор Белеріанда - можна навіть уявити, що це співав не ірландський бард, а хтось з ельдар. Якщо не звертати уваги на беньші, та ірландський колорит.
Ноло задоволений, як кіт

Нам выпало мрачное время

Все наше звездное племя

Сгорало за именем имя

над пажитями земными

***

Как часто Бэньши взывала!

Как часто смерть разрывала

Любви сладчайшие узы

И Славы рвала союзы

Мир всем, кто пал и в могиле спит

Мир всем, кто помнит их и скорбит

Без срока и другу и милой

вздыхать над героя погилой.



Нам выпало мрачное время

Все наше звездное племя

Сгорало за именем имя

над пажитями земными

Черной слезой обливается тот

Кто без надежд и веры живет

Но светлой слезы достоин

В битве погибший воин.



Нет светочей вас нетленней

Герои сотни сражений

И вас, что несли народу

Истину, мир и свободу.

Нет с нами вас, но пока в нас есть

Память и скорбь о погибших, и честь

Да будет каждый уверен -

Его не забудет Эрин.

@музыка: К. Єрофеєв "Ще зоря не зійшла..."

@настроение: нормальне

@темы: поезія

---

Питаннячко

З приводу спостережень за деякими критиками.
Літературна критика - річ суб'єктивна. Те, що чіпляє одного, абсолютне байдуже для іншого. А тому, мені здається, що критик має додавати до своїх слів - "на мою думку". А не стверджувати з упевненістю, що його оцінка єдина, непохитна і невмируща.
І дуже бажано, щоб кожен критик час від часу знайомив народ з власною творчістю. Бо я так і не знайшов її у деяких любителів розбирати по кісточках чужі роботи.

@музыка: нема

@настроение: нормальне

@темы: білочки

---

Не знаєте чогось? Спитайте у десантури, вони розкажуть...

24.01.2013 в 23:19

Пишет  airon:

Про кольцо и орлов тут спрашивали.
Отвечаю: "они там не такие идиоты, чтоб отправлять транспортную авиацию на неподавленное ПВО. Вот когда спецура грохнула радарный комплекс "Всевидящее око" и спалили эскадрилью перехватчиков "Назгул" ,тогда и появилось окно для отправки "бортов" на эвакуацию..."

@музыка: нема

@настроение: насмішило

@темы: сильмовське, білочки

---

Читальний зал

Марія Кореллі

Спокута сатани

Дивацька книга, і доля у неї дивакувата. Колись, в буремних 90-х, її випустили у Прибалтиці в дуже неякісному російському перекладі під іменем Брема Стокера. Такі речі тоді траплялися доволі часто - я на власні очі бачив " Родину вурдалака" Ол. К. Толстого, де на обкладинці красувалося Алекс Фут. Поганці просто переклали прізвище класика на англійську. Ну а тут вирішили спекульнути прізвищем автора "Дракули".
Чимось ця дидактична і наївна історія нагадала мені "Майстра і Маргариту". З твором Булгакова роман пані Кореллі об'єднує наявність спільного персонажа - Сатани, та зненависть обох авторів до сучасної їм літературної критики та літературного світу. Більше того - Джефрі Темпест нагадує раптово забагатілого поета Івана Бездомного, його дружина Сибілла - Маргариту, тільки без Майстра, й безтямно закохану у диявола, а слуга Аміель схожий на Азазело.
Звичайно, князь Лючіо Ріманський зовсім не схожий на Воланда, а літературний світ Англії кінця 19 століття на московський літературний бомонд 30-х років. Та й пані Кореллі, звісно ж, не має булгаковського таланту. Вона наївно-солодкава в описах, відверто моралізує, лає декаданс і декадентів, не визнає фемінізму і вірить у безсмертя душі.
Чомусь мені шкода авторку - її "друге я" у книзі, біла і пухнаста Мевіс Клер всього лишень картонний ходульний персонаж, як, зрештою, і розбещена леді Сибілла. Дивно, але жінка зовсім не вміє описувати жінок. Джефрі, очманілий від багатства, вдався їй набагато краще. Ну, а Лючіо взагалі безподобний - такий опис диявола бере свій початок у поемі Мільтона.
Враження від книги - ніби йшов на фільм, а потрапив до театру)

@музыка: нема

@настроение: я хороший і пухнастий

@темы: літературне

---

ГолосуваннЯ відкрито. Навідуйтесь люди і ельфи.

02.02.2013 в 16:00

Пишет  zdrava:

@музыка: нема

@настроение: втомився як пес

@темы: БПВ

---

Битва П'яти Військ розпочалася

01.02.2013 в 17:09

Пишет  нолдор белерианда:

"Воинство нолдор Белерианда" - Приветствие

Странно… Это ведь вовсе не наша битва, но почему-то грозные тени былого снова встают при звуках серебряных труб. Воспоминанья о свете, воспоминанья о том, что не будет забыто. В Мандосе холодно - древним Чертогом гуляет ветер. Белериандский ветер – ему все пути открыты.

Не спрашивают остатков, не ждут домой.
Но не было мне теплее, чем той зимой,
Когда от мороза сухо леса трещали
И вьюга по граням след заметала мой.
И паром исходит чаша – ну вот, держи!
А что не снег – то тени и миражи,
Всего лишь сны, да в белой золе кружащей
Нарывно тлеют спящие рубежи.
Опасность ждет за левым твоим плечом –
Что стала другом и недругом, и врачом,
И ты – при чем, на тонкой и звонкой нитке,
И что ни случилось бы – каждый из нас - при чем.
Но не было мне теплее ни здесь, ни там
Всегда достаются песни таким местам,
Где дремлет гроза, свернувшись змеино в кольца,
Где Запад огненный отблески шлет щитам.

ссылка

youtu.be/JMD03RxFa6g

Апрельские ночи покуда еще холодны.
Но мне почему-то совсем неохота вина.
А прочее – что же – ну это такая страна.
Тут все мелковато и ранние звезды бледны.
Кому на охоту, кому сторожить дотемна,
Кому у окна осторожным стежком вышивать.
А если не спится – ну, это такая страна.
И будет весна, хоть она запоздала опять.
Листва молодая сильна, но пока не видна.
Того, что придет – не видать, ни следа, ни лица.
А прочее – видишь ли, это такая страна,
Которую я… защищать остаюсь до конца.

А звезды нам пишут на небе забытое слово "покой"
Мы слышали голос Судьбы, но не будем смиряться с судьбой.

Всех собравшихся на битву приветствуют Нолдор Белерианда. Нас девять - число в некотором роде загадочное. По три воина от каждого Дома. Это попытка преодолеть Проклятие Севера, обрекающее нолдор на вечные стычки между собой из-за канона и фанона. А потому в наших арсеналах есть и строго каноничные вещи, и самые безумные идеи и извраты. Обьединяет нас любовь - к Профессору Толкину, к его Арде и к его героям.

Что можно сказать о нолдор?

Нолдор Первого Дома - горды, отважны и неосмотрительны. Сначала сделают, а потом подумают а нужно ли было так поступать. Это в лучшем случае. В худшем звонкими эльфийскими голосами скажут "надо" и снова поступят отважно и неосмотрительно.

Нолдор Второго Дома - спокойны, выдержаны и расчетливы. Сначала подумают, потом сделают, но сделают совсем противоположное тому, о чем подумали, и на что рассчитывали.

Нолдор Третьего Дома - утончены, лиричны, изящны. Оружием владеют тоже очень изящно - врагам на их дороге лучше не попадаться. Изящно сразив противника, нолдо Третьего Дома со вздохом спрячет дочиста отчищенный клинок в ножны и сложит песнь о несовершенстве бытия.

Да, а читателям предлагается угадать, какой дом представляет автор того или другого фика.


Командный Аватар




Баннер

код

[URL=http://.htm][IMG]http://lonely-mountain.diary.ru/p184311116static.diary.ru/userdir/2/7/0/1/2701945/77256319.jpg" />.[/IMG][/URL]

Участники

Райтеры:
 nolofinve - кэп и глюколов в одном лице
 Ilwen - помощник капитана
 riweth
 Mormeril
 Гильнарэ
 naurtinniell
 ~Elle
 Talarin

Наш артер:

 zdrava

Воювати на два фронти? Запросто)

@музыка: "Ой там попід лісом" фольк

@настроение: нормальне

@темы: БПВ

---

Зимова ФБ розпочалася

01.02.2013 в 08:51

Пишет  Альре Сноу:

Ну, а вот теперь - полетели. Мы выложились.

@музыка: нема

@настроение: щасливо-втомлене опісля вчорашнього святкування)

@темы: ФБ

---

Ну ось дочекався...

І чого воно трошки сумно, начебто ще й не старий...






Listen or download В день рожденья подарок for free on Prostopleer

@музыка: Б Окуджава "В день рождения подарок преподнес я сам себе"

@настроение: мелахолічне

@темы: особисте

---

Останній союз

30.01.2013 в 20:43

Пишет  Норлин Илонвэ:

Последний союз

@музыка: Арія "Меченый злом"

@настроение: нормальне

@темы: сильмовське

---

Медитація і тільки медитація

Сразиться на мечах

@музыка: нема

@настроение: сонне

@темы: тести

---

Шансон від Хісімель.

29.01.2013 в 18:35

Пишет  Хисимэль:

"Браток и Кольцо" - по Толкиену



Listen or download Хисимэль Браток и Кольцо for free on Prostopleer

Текст песни - под катом.


Приобщиться я решил к культуре
И крутую книжку прочитал.
Там один темнила и урод, в натуре,
Все кольцо какое-то искал.

Там один темнила и урод, в натуре,
Все кольцо какое-то искал.

А его колечко вроде карлик
На голду, как баба, нацепил.
(Это был от дядюшки ему подарок,
Я жене такое же купил).

Это был от дядюшки подарок, (в натуре)
Я жене такое же купил.

Но пошло кольцо на переплавку,
Ведь за ним тянулся "мокрый" след...
Пацаны взялися дружно за его доставку, -
Гадом буду! - так решил Совет.

Пацаны взялися за доставку, - (в натуре)
Гадом буду! - так решил Совет.

С ними кент шел с погоняловом "Бродяга",
Ему пришлось напряги разгребать.
Грамотно себя он проявил, однако,
И масть легла его короновать.

Грамотно себя он проявил, однако,
И масть легла его короновать.

(О!) Там еще старик был с бородою,
За базар умел держать ответ.
Он водил всю кодлу за собою
И имел большой авторитет.

Он водил всю кодлу за собою (в натуре)
И имел большой авторитет.

Он без понтов с какой-то сукой разобрался
И разрушил скалы все окрест.
Мощный старикашка оказался...
А потом он помер и воскрес. (Ну, как Христос!)

Мощный старикашка оказался, (в натуре)
А потом он умер и воскрес.

Тут зашел в мозгу за ролик шарик...
Я к соседу с книжкой зарулил,
И сказал мне мой сосед-очкарик:
"Вспомни, как пылали корабли,
Вспомни, как по льду мы долго шли..."

И сказал мне мой сосед-очкарик:
Мол, вспомни, как сияет Сильмарилл.

И теперь я приобщен к культуре:
Я на Запад скоро уплыву,
Понял я, что я - пресветлый ельф, в натуре,
Но зачем-то в Мордоре живу.

Понял я, что я - пресветлый ельф, в натуре,
Но зачем-то в Мордоре живу.


© Copyright: Елена Хисимэль Вологодская, 2010
Свидетельство о публикации №110082103522
Разрешено к копипасту, пению в любой компании желательно с указанием автора (можно просто ник), но не для извлечения прибыли )))


И - ах, да! - в песне присутствует жаргон (нецензурных слов нет), поется-то от имени "братка".

@музыка: Хісімель "Браток і кольцо"

@настроение: Ржу-ні-магу

@темы: сильмовське, білочки

---

Привітальне

Поздравляю  aeriala с Днем Рождения. Счастья и удачи во всем - в учебе и в личной жизни. И маленький подарок Водолею от Водолея




Водолей

Тиски приличий мне не по нутру.

Из-под опеки общества и дома

Я рано или поздно удеру,

Своим талантом к Высшему влекома.

Я собственность не чувствую своей.

Я — отдающий знак, дитя Урана.

Погрязнуть лишь в заботах? Водолей

Не льёт воды в пучину океана.

А дух мой — в предвкушении весны.

Я вся в грядущем: жажду новизны,

Страдая от стандарта и рутины.

Мой разум ясен, помыслы честны.

И дару моему подчинены

Политика, поэмы и картины (с)

@темы: ПЧ і роззява Ноло

---

Загадки сучасного соціуму

дещо про інтернет-соціуми та манеру поведінки

Цікаві думки зараз виникають у соціумі. Вони цілком сучасні, і, можливо, матимуть розвиток у майбутньому.
Скажімо, виникає десь - не буду конкретизувати, бо це явище доволі розповсюджене - певна молодіжна група фанатів будь-чого. Футболу, фільму, комп'ютерної гри. Група, як і належить фанатам, висловлює своє захоплення. Чомусь - чому, це вже думати вчителям і соціологам - фанати не можуть висловити своє захоплення інакше, ніж через сексуальні образи, і формулюють свої думки тими слоганами, які в часи мого дитинства писали на парканах. Оскільки зараз є Мережа, котра, образно говорячи, є тим парканом, на якому можна писати, то нині всі ці підліткові проблеми нижньої чакри виливаються в мережу.
В принципі я цьому не дивуюся - тільки-но вчора зранку почув по радіо анекдот, який малоліткою оповідав приятелю на вухо, щоб дорослі не почули.
Зрештою, я не дивуюсь, також, що частина старших поклонників цієї ж гри, фільму, або футбольної команди, починає дратуватись від гамірливої і матюкливої тусовки. Коли у тебе попід вікнами лається молодіжна компанія, то мало хто втерпить, щоб не встати і не крикнути у вікно, щоб йшли собі гуляти де інде.
Мене дивує інше.
Цю молодіжну тусовку цілком дорослі і щиросерді люди оголошують цілком нормальним явищем, яке потрібно визнавати і навіть оберігати. Бо ці юні особи мають повне право на самоствердження, в тому числі і на свій непристойний сленг. Більше того, докоряти цим особам не можна - інакше одразу потрапиш у категорію трохи не прихильників тоталітарного режиму.
Не можна підлітка назвати підлітком, або сказати, що у когось підлітковий спосіб мислення. Не можна навіть помріяти про те, що ці милі діти колись підростуть і увімкнуть якесь самообмеження у мові і в манері поведінки. Ясна річ, що це станеться - але я нині спостерігаю в реалі тридцятилітніх людей, котрі так і не стали дорослими.
Якщо говориш, що поведінка юних фанатів є нерозумною з точки зору, скажімо, елементарних правил культури, то ти їх ображаєш, адже вони вільні люди і мають повне право начхати на культуру спілкування.
Захисники цих ніжних паростків рекомендують не звертати на це уваги, не читати, не ходити по зсилках, і взагалі просто не помічати. Однак, коли йдеш вздовж паркану, котрий розписаний слоганами з трьох літер і непристойними малюнками, то не помітити їх неможливо - хіба що очі зав'язати.
Я взагалі-то людина спокійна, тому весь цей гамір викликає у мене сміх та й годі. Мене дратує не сам факт існування подібного явища, він є цілком закономірним продуктом нашої цинічної доби Калі юги. Мене дивують ті, хто знаходить йому виправдання. Думаю, що недалекий той час, коли тих, хто не лається, але розмовляє матом, будуть оберігати нарівні з іншими меншинами, а слово "підліток" стане забороненим нарівні зі словом "негр". Але ж люди добрі, яким же гидким стане світ, якщо теперішіні юні циніки хоч трохи не порозумнішають...

перевод

Интересные мысли сейчас возникают в социуме. Они вполне отражают современность, и, возможно, будут развиваться и в будущем.
Скажем, возникает где-то - не буду конкретизировать, потому что это явление довольно распространенное, определенная молодежная группа фанатов чего-либо. Футбола, фильма, компьютерной игры. Группа, как и положено фанатам, выражает свое восхищение. Почему-то - причину надо бы поискать учителям и социологам - фанаты не могут выразить свое восхищение иначе, чем через сексуальные образы, и формулируют свои мысли теми слоганами, которые во времена моего детства писали на заборах. Поскольку сейчас есть Сеть, которая, образно говоря, заменила забор, где можно писать эти самые слоганы, то все подростковые проблемы нижней чакры выливаются в Интернет.
В принципе я этому не удивляюсь - только вчера утром услышал по радио анекдот, который малолеткой рассказывал приятелю на ухо, чтобы взрослые не услышали.
Не удивляет меня также, что более старшие поклонники этой же игры, фильма или футбольной команды, начинают раздражаться от вида шумной и матерящейся тусовки. Когда у тебя под окнами ругается молодежная компания, то мало кто удержится не крикнуть в окно, чтобы шли себе гулять куда-нибудь в другое место.
Меня удивляет другое.
Эту молодежную тусовку вполне взрослые и чистосердечные люди объявляют нормальным явлением, которое нужно признавать и даже оберегать. Поскольку эти юные фанаты имеют полное право на самоутверждение, в том числе и на свой неприличный сленг. Более того, упрекать или журить этих фанатов нельзя - иначе сразу попадешь в категорию чуть не сторонников тоталитарного режима.
Нельзя подростка назвать подростком, или сказать, что у кого-то подростковый образ мышления. Нельзя даже помечтать о том, что эти милые дети когда-нибудь подрастут и включат какое-то самоограничение в языке и в манере поведения. Понятно, что это произойдет - но я сейчас наблюдаю в реале тридцатилетних людей, которые так и не стали взрослыми.
Если говоришь, что поведение юных фанатов неразумно с точки зрения, скажем, элементарных правил культуры, то ты этих фанатов обижаешь, ведь они свободные люди и имеют полное право плевать на культуру общения
Защитники этих нежных ростков Интернета рекомендуют не обращать на них внимания, не читать, не ходить по ссылкам, и вообще просто не замечать. Однако, когда идешь вдоль забора, который расписан слоганами из трех букв и непристойными рисунками, то не заметить их невозможно - разве что глаза завязать.
Я вообще-то человек спокойный, поэтому весь этот шум вызывает у меня смех да и только. Меня раздражает не сам факт существования подобного явления, оно вполне закономерный продукт нашей циничной эпохи. Меня удивляют те, кто находит ему оправдание. Думаю, что скоро тех, кто не ругается, а именно разговаривает матом, а так же циничных и отвязных, будут оберегать наравне с другими меньшинствами, а слово "подросток" попадет в список запретных, наравне со словом "негр" Потому что если эти дети вырастут и не изменят свой отвязный стиль и циничный способ мышления, в мире будет еще неуютнее, чем сейчас.

@музыка: нема

@настроение: нормальне

@темы: білочки

---

Вранішнє

Рефлексії невиспаного Ноло

Нас завалило снігом - доведеться півдня відкопуватися. Такий снігопад ну абсолютно ні до чого, а зима уже жахливо набридла.
Приїхав дядько. Перед самим ранком і трохи нетверезий. Джип ледве пройшов, тойота не пройде точно. Доведеться сьогодні, мабуть, брести снігами, бо дядька я з хати не випущу до повного протверезіння. Або взяти його "танк" і спробувати на ньому не убитись.
Оце ще мені нещасливе кохання до витончено-іронічної молодиці з вищою освітою.
Мені дядька шкода. Але це зовсім не його тип. Як і не мій, до речі. Мене дратують люди, котрі дивляться на світ так, неначе він завалений тухлою рибою, а в кожне своє слово або фразу вкладають подвійний, або й потрійний зміст. Оці недомовки, обірвані речення, багатозначні паузи... Звичайно, наш світ не засаджено трояндами, але ж і цю дамочку не скинули до нас з парашутом з іншої планети.
Здається, що невдала дядькова наречена вважає мене винним в їхньому розриві. Принаймні так вона натякала дядькові в їх останній розмові. А я, коли при мені демонструють іронічну зверхність над моїм родичем, котрий, маючи за спиною всього лише технікум, розумом і діловою хваткою домігся того, що не тільки сам вибрався із злиднів, але й витяг за собою трохи не весь наш гуляйпільський клан, стаю злобним, дуже злобним. Звичайно крамнички з залізяччям, ремонтні майстерні, хамовиті клієнти-мажори і вічно п'яні пролетарії не сприяють витонченості і іронічності. Дядько до такого спілкування не звик, він все сприймає за чисту монету, власне кажучи сприймав до недавнього часу.
А дамочку я таки дістав - перевів розмову на класичну літературу і почав закочувати очі - ну як же... Кожна освічена людина просто мусить знати... Побив дівицю її ж зброєю. Щоправда, моя іронія аж нітрохи не витончена і злобна, ага. І Кафку ми теж читали, і диплом у нас лежить у шафці на поличці.
Не вистачало тільки, щоб дядько запив, нам ще чергову філію відкривати на Дніпропетровщині.


АПД. Пішов відкопуватись далі - танки снігу не бояться)

@музыка: нема

@настроение: дорогу завалило до самого повороту

@темы: особисте

---

Трандуїломанія

Був у мене колись на Драббл-фесті фік "Звезда короля Трандуила". Власне кажучи, темою було АУ про доньку Феанаро, а назву я дав фіку уже потім. В цій нехитрій оповідці фанонна донька Феанаро закохується у Трандуїла, приховує своє походження і народжує Трандуїлу сина. А потім покидає коханого, коли він дізнається, хто вона така.
Оповідка як оповідка. Я її вивісив на Самвидаві у липні. І ось статистика. Теж проста і нехитра)
Кількість людей, що її прочитали, або принаймні переглянули:

35 - липень (июль)
28 - серпень (август)
24- вересень (сентябрь)
30 - жовтень (октябрь)
23- листопад (ноябрь)
105 - грудень (декабрь)
111- січень (январь 2013)
Після перегляду "Гобіта" цікавість до особи Трандуїла,котрий пробув на екрані кілька хвилин, виросла вп'ятеро. "Звезда короля Трандуила" тепер на першому місці у моїй статистиці, витіснивши фаворита публіки - перевихованого дракона Глаурунга.
Таким є вплив кінематографу на любителів фанфіків)

@музыка: нема

@настроение: безсоння

@темы: білочки, гобіт

---

Завтра важкий день...

Хочеться просто зупинитись і подивитись довкола. Не виходить...

@музыка: нема

@настроение: так собі

@темы: особисте

---

Відьомське

23.01.2013 в 02:35

Пишет  riweth:

пафосное

Зарікайся від злого горя, суми, тюрми,
І від того, що буде з кожним, та не з тобою
Одного не посмій - умовленої сурми,
Заповіданого та первісного двобою.

Аргументи свої, немов слимака, розчав.
Он під вітром із гір холоне твоє горнило.
Нас такий недолугий спадок породичав,
Нас дірява така фортеця оборонила,

То чого і боятись - богової руки?
Охолонь і розклякни - привиди просто круки,
А живе не боїться мертвого - навпаки,
До тепла надлітають душі та світляки,
А до криці потрібні теплі та смертні руки.

@музыка: нема

@настроение: зібрався - і вперед

@темы: поезія

---

Книжкове

Походив по сайтах, присвячених моїй улюбленій нині книжечці пані Костенко. Книга вийшла півтора роки тому, але в нашому немаленькому містечку про це не було ніде і нічого. Нас обминула презентація, приїзд авторки, і таке інше.
Сам я за книжковими новинками не стежу, бо не вистачає часу, але ж ця інформація має траплятися на очі. Хоча б тим людям, котрим самим відшукувати щось нема коли.
Новин культури на державному рівні не існує, на жаль.
Прикинув маршрут презентацій - Центральна і Західна. Як завжди.
Напевне, поети давно махнули рукою на весь цей Мордор і Південний Гондор. Здали наш Ітілієн донецьким террикон-баші з Барад Дура.

* * *
За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня,
Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня.

Зеленим пензликом тополі — кривенькі кігтики в крові.
Пасуться коні нетипові у сутеніючій траві.

Долина з чашею туману, а далі схил і небосхил —
Усе кургани та й кургани ще не заораних могил.

Так що ж ти, схоже на шуліку, у тебе вітер в голові,
Малюєш обрій споконвіку такий червоний у крові?!

Вікам посивіли вже скроні, а все про волю не чувать.
Порозпрягали хлопці коні та й полягали спочивать.

Чи так їм спиться непогано, що жоден встати ще не зміг?
Пасуться коні під курганом, чекають вершників своїх.



Мапа, звичайно, жартівлива, але те, що Мордор у Донбасі, це жесть)

@музыка: нема

@настроение: щось сумно мені...

@темы: білочки, літературне, поезія

---

"Еще не жаль огня..."

І чого я згадав цю древність, сам не знаю.

@музыка: Машина времени "Костер"

@настроение: хто-зна яке...

@темы: білочки, рок, кліпи