Виявляється, мій аватар скривдив ось таку дитинку...

23.07.2011 в 16:04

Свого часу, нарвавшись на оцю "дитинку" сміялася довго-довго

Їх, таких, у автора іще багато...

URL

23.07.2011 в 23:04

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Я просто собі не уявляю, як оце могло фехтувати з двометровим Нолдо... Якась у автора збочена фантазія...

URL

24.07.2011 в 00:34

А нолдо теж був маленький-маленький

Це Арда-міні

URL

24.07.2011 в 02:18

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Ну, все - я під столом...
Мелькорушку кривидить Рудий

URL

24.07.2011 в 02:21

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

А це так званий поєдинок... І як це таку красоту пропустила Ніенна?

URL

24.07.2011 в 02:23

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Але дитинка доволі таки злобна - що є то є...
Справжню натуру не приховаєш :laugh:

URL

25.07.2011 в 00:37

Рудого побачивши перед сном, можна не заснути взагалі. Це ж треба було так...

Тепер я тим більше не розумію, як Мелькор міг своїм молотом орудувати. Хіба що через "вінгардіум левіосса"))
А що дитинка? Дитинка просто поряд стоїть

URL