І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Фанфік по "Гаррі Поттеру" з протилежного боку - свого роду ЧКА Поттеріани. Ознайомлюсь.

www.defictions.narod.ru/rakugan.html


І ось тут - може зручніше читати.

www.mythomania.ru/stories/57.php


А також - цікаве про альбігойців і катарів (народ рекомендує)


zhurnal.lib.ru/d/dubinin_a/

@музыка: нема

@настроение: Цікавість вбила кота)))

@темы: поттеріана

URL
Комментарии
19.08.2011 в 21:29

Гарі таки бідний? Чи іще не дочитав?))
19.08.2011 в 21:53

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ні, ще навіть не брався. Власне кажучи - судячи з анотації - це твір про дитинство Тома Редла та Рея Лестранжа, батька Белатриси. Знайшов на дайриках ціле товариство прихильників і поклонників мілорда Волдеморта. Уж-жос...:rolleyes:
19.08.2011 в 22:03

Страшно? Але чому?! Мелькору можна, а Вольдеморту ні? Дискримінація серед Темних лордів))
19.08.2011 в 22:20

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ну все ж таки Гаррі Поттер - це більше дитяча книга. І Зло-Добро в ній позіціоновано чітко, не те, що в Сильмі. Якось не уявляю собі підлітка, котрому подобається вбивця жінок і дітей...
19.08.2011 в 23:01

Але ж читають книгу цю не лише підлітки, ні? ;)
Ти хочеш сказати, що текст за посиланням вище писали підлітки і діти? ;) втім, я го поки не читала, але самий обсяг...
19.08.2011 в 23:05

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ні, я не дивився на вік автора...
Але й дорослому доволі дивно обожнювати Волдеморта. В цьому паршивці немає навіть шарму Мелькорушки або Сау. Просто злий на весь світ невдаха з комплексами.
19.08.2011 в 23:18

не знаю, чи шарму таки "немає", чи щоб його побачити треба думати якось інакше...)
19.08.2011 в 23:42

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Тобто самому мати волдемортівські комплекси неповноцінності )))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail