І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Почитав список тем для драбблів...
Слеш між Валою і ельфом... Між Ангмарцем і Сауроном...Між Арагорном і Леголасом... Між Мелькором і Феанором (м-да...) між близнятами Амбаруссар (те що брати - уже не рятує)
Між Феанором і Фінголфіном (мій бідолашний лорд...) Між Маглором та Еонве (а співця за що?) Між Ельрондом та Гіл Галадом (ну аякже)... Фінрод і Саурон (в-вау...) Повна дурка... Не вистачає тільки зґвалтування Феанорінгами малолітніх заручників...
Мені цікаво - людям робити нічого? Вони від цього отримують задоволення? Сексуальне?
Таких речей як братня любов, як дружба - вже не існує?
Говорили, що чоловік і жінка не можуть бути друзями, бо все одно опиняться в ліжку (з власного досвіду знаю, що це не так)
Нині виходить, що дружба між двома чоловіками неможлива з того ж приводу...
При чому це - тенденція, і не тільки у фендомі... Скрізь пропагується, що це не тільки нормально, це необхідно.
Світ звихнувся, як сказав класик...
Мав думку написати оповідку про Нолофінве - як про батька... Про його почуття до синів...
На свою біду натрапив на капость Фінголфін-Фінгон...
Оповідка застрягла на півдорозі - тепер думаю, якби написати, щоб нічого такого ніхто не подумав...
Дах їде від фендомних збочень...

@музыка: Тартіні - все підряд

@настроение: меланхолія

@темы: драббл фест, роздуми