І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
З приводу ПТСР - замітки для себе...
Читав давно, тому що маю лише електронний варіант... Однак - враження свої пам ятаю...
Те, що і досі критичний розбір книги йде - говорить про те, що хороша книга, за поганою не стали б так заморочуватись.
Зауваження, які запам ятались...
- Книга написана "за мотивами" - а отже не є самостійним твором... Сюжет і герої належать Толкіну...
Ну, належать... Зловредний Ноло одразу почав згадувати твори "за мотивами" -
"Магабгарата": Г. Л. Олді "Чорний баламут", М. Горностаєва "Син Сонця"
"Нібелунги": В. Хольбейн "Кільце Нібелунгів" "Помста Нібелунгів" "Амулет дракона"
"Слово про Ігорів похід": В. Малик "Черлені щити"
Біблія: Т. Манн "Йосиф та його брати, А. Купрін "Суламіфь", Л. Андрєєв "Іуда Іскаріот", Булгаков "Мастер і Маргарита" - "єрусалимські" розділи роману.
Звісно - і твори ці, і авторів не можна порівнювати, але є одна об єднуюча риса: книги створено за мотивами епосів ріжних народів. І сюжети і персонажі належать епосу.
"Сильмариліон" - це теж епос, хоча автор його нам відомий, на відміну від вищеназваних. Тому дивно було б, якби твори "за мотивами"не з являлися на світ...
- По фактурі роману - згадую своє перше враження: до світу, описаного в ПТСР можна доторкнутися. Речі, характери виписані так опукло, що, якби ця книга була картиною, вона б не вміщалася в рамі, а вимагала б тримірної проекції. Читав - як кіно дивився, не те, що епізоди перед очима програвав, звуки і запахи відчував...
Але саме це чомусь багатьом і не до вподоби... Занадто живою вийшла оповідь...
- По персонажам...
Берен... Ну-у теж, занадто живий і сильний хлопець, суміш Вільяма Воллеса з повстанцем УПА... Лається і не цурається жінок... Безоглядний у битві - до жорстокості... Мовляв - у Професора не так...
У Професора не так... Але ж це твір "за мотивами", а не дослівний переказ Сильму... У Професора Берен спочатку взагалі ельфом був... До того ж - ельфом-Нолдолі.
А тут - хлопчина, котрий чотири роки по лісах та схронах... До молодичок його тягне... Ну то й що - він же обітницю не приймав целібату дотримуватись.)))
Ну, а найбільше мені подобається, що цей Берен не лише про одруження з ельфійкою дбає, а й про визволення "ойчизни" - сиріч Дортоніону.
Одним словом - Берен з ПТСР імхо кращий за Берена з Сильму...
Фінрод сподобався... Якби тільки поменше довкола нього християнського містицизму. Він і без цього - героїчний ельф... Котрий дотримує слова за будь яку ціну...
Маедрос - занадто готичний... Як і обстановка в Гімрінгу...
Гілі-зброєносець гарний... Тільки його загибель якась невмотивована...
Лутіень... Ну тут і говорити нічого... Сила кохання, яке знищує всі перешкоди... Навіть Саурона...
Кросовер з ЧКА - тут якраз до мислі. Не просто собі орки якісь, а ідейні Темні... Лицарі Аст-ахе... Комсомольці... "Істребки"... Щастя і рівність вони Белеріанду принесли...
Коротше - повний укур на тему побудови щасливого життя десь на Тернопільщині 40-х років минулого століття...
Цікаво, що якось ніхто не помітив певних збігів... Може тому, що критики "не з нашого села"
Рабство в Белеріанді - єдиний серйозний прокол... Не могло такого бути - не вастаки ж якісь там, а ельфійські вихованці... Для мешканців Белеріанду рабство мусили напряму асоціюватись з Ангбандом, з усіма наслідками... Себто - це від ворога, а оскільки ворогом є фактично Сатана, то...
Не зрозумів - для чого шифрування під Берена Белгаріона... Мені здається, що зайве воно...
Книги - до речі - навіть в руках не тримав... І в продажу не бачив.
Читав давно, тому що маю лише електронний варіант... Однак - враження свої пам ятаю...
Те, що і досі критичний розбір книги йде - говорить про те, що хороша книга, за поганою не стали б так заморочуватись.
Зауваження, які запам ятались...
- Книга написана "за мотивами" - а отже не є самостійним твором... Сюжет і герої належать Толкіну...
Ну, належать... Зловредний Ноло одразу почав згадувати твори "за мотивами" -
"Магабгарата": Г. Л. Олді "Чорний баламут", М. Горностаєва "Син Сонця"
"Нібелунги": В. Хольбейн "Кільце Нібелунгів" "Помста Нібелунгів" "Амулет дракона"
"Слово про Ігорів похід": В. Малик "Черлені щити"
Біблія: Т. Манн "Йосиф та його брати, А. Купрін "Суламіфь", Л. Андрєєв "Іуда Іскаріот", Булгаков "Мастер і Маргарита" - "єрусалимські" розділи роману.
Звісно - і твори ці, і авторів не можна порівнювати, але є одна об єднуюча риса: книги створено за мотивами епосів ріжних народів. І сюжети і персонажі належать епосу.
"Сильмариліон" - це теж епос, хоча автор його нам відомий, на відміну від вищеназваних. Тому дивно було б, якби твори "за мотивами"не з являлися на світ...
- По фактурі роману - згадую своє перше враження: до світу, описаного в ПТСР можна доторкнутися. Речі, характери виписані так опукло, що, якби ця книга була картиною, вона б не вміщалася в рамі, а вимагала б тримірної проекції. Читав - як кіно дивився, не те, що епізоди перед очима програвав, звуки і запахи відчував...
Але саме це чомусь багатьом і не до вподоби... Занадто живою вийшла оповідь...
- По персонажам...
Берен... Ну-у теж, занадто живий і сильний хлопець, суміш Вільяма Воллеса з повстанцем УПА... Лається і не цурається жінок... Безоглядний у битві - до жорстокості... Мовляв - у Професора не так...
У Професора не так... Але ж це твір "за мотивами", а не дослівний переказ Сильму... У Професора Берен спочатку взагалі ельфом був... До того ж - ельфом-Нолдолі.
А тут - хлопчина, котрий чотири роки по лісах та схронах... До молодичок його тягне... Ну то й що - він же обітницю не приймав целібату дотримуватись.)))
Ну, а найбільше мені подобається, що цей Берен не лише про одруження з ельфійкою дбає, а й про визволення "ойчизни" - сиріч Дортоніону.
Одним словом - Берен з ПТСР імхо кращий за Берена з Сильму...
Фінрод сподобався... Якби тільки поменше довкола нього християнського містицизму. Він і без цього - героїчний ельф... Котрий дотримує слова за будь яку ціну...
Маедрос - занадто готичний... Як і обстановка в Гімрінгу...
Гілі-зброєносець гарний... Тільки його загибель якась невмотивована...
Лутіень... Ну тут і говорити нічого... Сила кохання, яке знищує всі перешкоди... Навіть Саурона...
Кросовер з ЧКА - тут якраз до мислі. Не просто собі орки якісь, а ідейні Темні... Лицарі Аст-ахе... Комсомольці... "Істребки"... Щастя і рівність вони Белеріанду принесли...
Коротше - повний укур на тему побудови щасливого життя десь на Тернопільщині 40-х років минулого століття...
Цікаво, що якось ніхто не помітив певних збігів... Може тому, що критики "не з нашого села"
Рабство в Белеріанді - єдиний серйозний прокол... Не могло такого бути - не вастаки ж якісь там, а ельфійські вихованці... Для мешканців Белеріанду рабство мусили напряму асоціюватись з Ангбандом, з усіма наслідками... Себто - це від ворога, а оскільки ворогом є фактично Сатана, то...
Не зрозумів - для чого шифрування під Берена Белгаріона... Мені здається, що зайве воно...
Книги - до речі - навіть в руках не тримав... І в продажу не бачив.