Цитата

среда, 28 сентября 2011

12:09

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Знайшов у Марини Цветаєвої (очерк "Герой труда")
"Мужчины не прощают нам ни валенок, ни голодных детей"
Невже ми справді такі... Безсердечні...

@музыка: нема

@настроение: медитативне

@темы: літературне

URL

Поделиться

Хорошо быть не фанатом. Больные это люди. Самое страшное ... Великодушие всем пренебрегает, чтобы всем завладеть. Ши: Ну и ну! Люди, люди...ну какие же вы всё-таки управля...

Ох и паршиво же, когда действительно близкому тебе челове... Сетка мертвая... Посему смотрел кино. На ДВД. Дывыс... Сегодня у моего друга сын сделал первые шаги. Сам. И эт...

Комментарии

28.09.2011 в 12:31

Неназванный

"Удивительно, сколько всего случается, если вести дневник каждый день; а если пропустишь месяц, кажется, не было ничего, о чем стоит писать." О. Дуглас

Ну, виходячі з власного досвіду - голодних дітей дійсно не пробачаємо...

URL

28.09.2011 в 13:11

nolofinve

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

Поетка не те має на увазі... Вона говорить в своєму очерку, що жінка, навіть найбезсердечніша, нагодує голодну дитину незнайомої фактично їй жінки (це були часи воєнного комунізму) А чоловік, нібито, дивиться тільки на зовнішній вигляд дами, і не пробачить їй ні поганого одягу, ні дитини як безкоштовного додатку...

URL

28.09.2011 в 13:24

Неназванный

"Удивительно, сколько всего случается, если вести дневник каждый день; а если пропустишь месяц, кажется, не было ничего, о чем стоит писать." О. Дуглас

nolofinve, Зрозуміло. Вибачте за мою необізнаність.

URL